Викладач: Бігун Павло Петрович
Формування в студентів біологічного світогляду, закріплення на практиці знань про біологію бджіл, спираючись на закони і закономірності розвитку природи, суспільства та науки. Підготовка біологів -бджолярів з дотриманням державних стандартів технологій виробництва та якості продукції бджільництва, завдань, що стоять перед галуззю у світлі вимог ЄС та СОТ, випуску конкурентоспроможної продукції світового рівня.
– формування в студентів культури праці, навичок раціонального ведення бджільництва, відповідальності за результати власної діяльності;
– освоїти законодавчо – правову базу у галузі бджільництва;
– вивчити систематику та будову бджіл;
– вивчити методи та способи утримання бджіл;
– проводити оцінку та виявлення ляхів поліпшення медоносної бази;
– знати заходи боротьби та профілактики з хворобами та шкідниками бджіл сучасні препарати захисту;
– вимоги державних стандартів до технології виробництва та якості продукції бджільництва;
– застосовувати законодавчо – правову базу в галузі бджільництва в організації та ведення;
– використовувати нові наукові розробки та досягнення передової практики у бджільництві;
– створювати сім’ї і утримувати бджіл у вуликах різних систем;
– застосовувати відповідні методи, способи та прийоми при нарощуванні сили сімей, утворенні нових родин різними способами;
– виробляти якісну та безпечну основну та додаткову продукцію бджільництва;
– підвищення конкурентоздатності продукції, розширенні її асортименту, ширшому використанні бджіл для запилення ентомофільних культур тощо, що набуває особливої актуальності в період реорганізації сільськогосподарського виробництва, вступом України в СОТ та ЕС.
Викладач: к.е.н., доцент Клочковський Олександр Владиславович
підготовка бакалаврів до успішної роботи в соціально-культурній сфері на основі формування у студентів системи знань та навичок щодо організації часу та підвищення власної ефективності.
1) надати ясне і чітке уявлення про теоретичні та методологічні засади сучасного тайм-менеджменту;
2) виробити навички самоорганізації, мотивації, цілепокладання, розстановки пріоритетів, делегування повноважень, контролю і оцінки особистих показників діяльності;
3) освоїти навички володіння методами організації робочого часу та раціонального використання ресурсів;
4) сформувати навички самостійної, творчої роботи, вміння організовувати свою працю;
5) розвинути здібності породжувати нові ідеї, знаходити нові підходи до їх реалізації.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
• знання категоріального апарату, основних принципів, методів, техніки управління часом;
• розуміння основних методів інвентаризації та аналізу власного та організаційного часу;
• вивчення принципів і правил планування часу, визначення власних цілей і розстановки пріоритетів при прийнятті якісних управлінських рішень;
• дослідження організаційних принципів розпорядку дня з урахуванням темпераменту та біоритмів людини;
• виокремлення способів підвищення власної ефективності;
• знання видів, правил та помилок самоконтролю.
• робити хронометраж різних видів життєдіяльності;
• формулювати життєві цілі за допомогою «дерева цілей» та «променевих діаграм»;
• обґрунтовувати прийняті рішення;
• обчислювати власні біоритми;
• робити власний SWOT-аналіз, для виявлення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз особистості;
• розподіляти ресурси для ефективної самоорганізації;
• використовувати технології планування власного часу, принципи планування поточного дня;
• визначати критерії оцінки власної ефективності;
• проектувати міжособистісні, групові та організаційні комунікації;
• виявляти і аналізувати проблемні області індивідуального «освоєння» часу;
• адекватно розподіляти часові ресурси міжособистісної і професійної взаємодії;
• використовувати отримані знання для подальшого саморозвитку.
Викладач: к.е.н., доцент Середа Ганна Володимирівна
підвищення рівня компетентності випускників та їх конкурентоспроможності на ринку праці через розвиток соціоемоційних, когнітивних компетенцій (soft skills).
1) сформувати уявлення про «гнучкі» компетенції, актуалізувати необхідність їх розвитку для майбутньої професійної успішності;
2) сформувати навички самоорганізації та управління власним часом;
3) розвинути комунікативні навички майбутніх фахівців;
4) розвинути навички рефлексивного та критичного мислення, вирішення проблем;
5) сформувати уміння планувати кар’єру, успішно проходити співбесіду з потенційним роботодавцем.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
основи ефективних комунікацій;
поняття психологічних та соціальних ролей в комунікаціях за Е.Берном;
поняття та феномен лідерства, теорії лідерства;
методики аналізу ринку праці, самопрезентації на ринку праці.
поняття особистої місії та технології постановки мети SMART;
класичні та сучасні теорії мотивації;
технології тайм-менеджменту;
планувати кар’єру;
писати резюме та супровідний мотивуючий лист до потенційного роботодавця;
успішно проходити співбесіду з роботодавцем.
критично мислити, використовуючи прийоми критичного читання та оцінки інформації;
переконувати, використовуючи прийоми усного та письмового переконування;
досліджувати ринок праці за регіональною та професійною ознакою;
готувати презентацію та публічний виступ;
аналізувати проблему та виявляти її причину;
проводити колективне обговорення проблеми, генерувати варіанти вирішення проблеми;
розуміти невербальні засоби комунікації;
встановлювати контакт, справляючи позитивне враження;
володіти прийомами активного слухання співрозмовника та аргументування своєї думки;
планувати дії по досягненню мети за допомогою діаграми Ганта;
проводити аналіз витрат часу методами хронометражу виконуваних дій та самофотографії робочого дня,
планувати робочий день за пріоритетами та типами справ,
мотивувати себе для досягнення мети, виконання поточних завдань;
розробляти дієвий план досягнення поставленої мети із визначенням послідовності дій, необхідних ресурсів, відповідальних, строків виконання та очікуваних результатів;
вміти розробляти ментальні (розумні) карти для візуалізації цілей та конкретизації планів;
проводити самоаналіз сфер життя, визначати життєві пріоритети та напрямки особистого розвитку;
визначати особисту місію та сферу професійної самореалізації;
формулювати чіткі цілі за критеріями SMART;
Викладач: к.т.н., доцент Клименко Юрій Миколайович
формування знань про методи, техніки та інструментарій управління проектами впровадження результатів науково-технічних досліджень.
вивчення принципів проектної діяльності підприємства, методів та інструментів проектного менеджменту, формування навичок застосування основних функцій управління проектами – організації, планування і контролю.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
• знання сутності проектної діяльності;
• дослідження організаційної структури управління проектами та основних груп управління процесами;
• вивчення основних економічних показників проектів;
• виокремлення інструментів планування, управління та моніторингу змісту та розкладу процесів, бюджету, ризиків та людських ресурсів проекту.
• визначати та формулювати цілі та задачі проекту;
• вибирати у пулі проектів кращий за економічними показниками;
• визначити учасників проекту та здійснювати опис кола учасників;
• формувати команду проекту та забезпечити ефективне управління людськими ресурсами та комунікаціями;
• здійснювати декомпозицію цілей та робіт проекту;
• управляти термінами виконання проекту;
• здійснювати управління вартістю проекту, в т.ч. розробку бюджету;
• забезпечити управління якістю та ризиками проекту, зокрема ідентифікувати та оцінити ризики.
Викладач: к.б.н., доцент Кавун Е.М.
дати ключові знання з основ молекулярних механізмів імунохімічних реакцій, їх використання для отримання об’єктивного стану біологічних систем.
поглиблене розуміння будови і функціонування антитіл і їх використання у різноманітних імунохімічних реакціях для студентів біологічного та хімічного факультетів.
класи і підкласи імуноглобулінів, особливості їх загальної будови;
будова молекул імуноглобулінів: важкі та легкі ланцюги, домени, константна та варіабельна частина, вуглеводневий компонент, ефекторна частина, гіперваріабельна частина антитіл (АТ) та природа гіперваріабельності, будова паратопів АТ, поліспецифічність та методи її доведення, ізоелектрофокусування АТ;
будова антигенів (АГ) , їх класифікація, будова антигенних детермінант, гаптени, антигенність та імуногенність, методи збільшення антигенності для низькомолекулярних сполук;
сироватки, методи їх отримання, АГ що для цього використовуються;
вакцини, АГ, що використовуються для отримання вакцин: целюлярні, молекулярні та синтетичні вакцини;
моноклональні АТ, їх особливості і відмінності від поліклональних АТ, метод їх отримання, специфічність, авідність і афінність, константи дисоціації АТ, чутливість імунохімічних методів, перехресні реакції та їх причини;
класичні методи імуноаналізу: імунопреципітація, метод імунодифузії, метод подвійного імуноелектрофорезу, «рокет» – імуноелектрофорез;
радіоімунохімічні методи та область їх використання;
методи з використанням колоїдного золота, фарбування антитілами в електронній мікроскопії;
імунохімічні методи: ферменти та субстрати, що використовуються в імуноферментному аналізі (ІФА), коньюгати, прямий та непрямий ІФА, «сендвіч» ІФА, конкурентний ІФА, метод «ЕLISA» і його особливості, стрептавідин-біотинова система, використання методу ІФА для виявлення СНІДу та інших вірусних та бактеріальних інфекцій, гельмінтозів, методи виявлення гормонів в біологічних рідинах в т.ч. вагітності, прилади для проведення ІФА;
імунофлеоресцентні методи: флуорохроми та їх коньюгація до антитіл, спектри флуоресценції, використання в імуногісто- та цитохімії, використання для аналізу рецепторів, проточна лазерна цитофлуориметрія та її можливості в діагностиці;
імунобіотехнології в контексті імуноаналізу, перспективи розвитку.
Викладач: Єрмішев О.В.
з’ясування того, що мікробіом (мікробіота) людини є сукупністю мікробіоценозів, що колонізують усі поверхні людського тіла, які контактують з навколишнім середовищем, у тому числі шкіру, дихальну систему, шлунково-кишковий тракт і сечостатеву систему. Мікробіом людини виконує безліч функцій, що забезпечують гомеостатичний стан організму в цілому. Він захищає організм людини від шкідливих мікро організмів і сполук, спричиняє істотний вплив на структурно-функціональний стан внутрішніх органів, імунної системи і процеси регуляції життєво-важливих функцій, а також сприяє гармонійним взаємодіям макроорганізму з екзогенним мікробним світом. Мікробіом функціонує як потужний біореактор, який контролює чисельні метаболічні функції, багато з яких все ще не розпізнані. Індигенна мікробіота продукує широкий спектр важливих і унікальних речовин, що приносять велику користь для організму, бере участь у побудові молекулярних структур макроорганізму, синтезує ряд інформаційних і регуляторних молекул, важлива в акумуляції тепла і вільної енергії та ін. Метаболічні можливості кишкової мікробіоти фактично дорівнюють можливостям печінки, тому мікробіом можна розглядати в якості додаткового органу. Недавні дослідження показали також, що мікробіота людини впливає на розвиток і гомеостаз інших тканин організму, у тому числі кісткової тканини. Здоровий мікробний орган здатний компенсувати досить високий потенціал негативних чинників. Встановлено, що пошкоджена мікробіота є важливим чинником у розвитку метаболічного синдрому, жирової дистрофії печінки, інсулінової резистентності, гіперхолестеринемії, автоімунних хвороб, у тому числі ревматодного артриту, порушення функцій травної системи і запальних захворювань кишечнику, алергії, розвитку окремих типів раку і багатьох інших гострих і хронічних патологічних процесів. Зростає визнання зв’язку між розладами психічного здоров’я і порушеннями мікробної екології. Встановлено, що ряд психічних захворювань супроводжується мікроекологічними розладами, окислювальним стресом і збільшенням рівня запальних цитокінів, зокрема Т. Припускають, що на когнітивні здібності й поведінку людини сприятливу дію можуть чинити біоценозвідновлювальні методи лікування, наприклад з використанням пробіотиків. Патологічно змінена мікробна екосистема (дисбіоз) досить часто служить пусковим механізмом у розвитку хвороб, сприяє хронічному їх перебігу з розвитком метаболічних і імунних розладів, формуванням в організмі резервуарів ендогенної інфекції різної етіології і локалізації, до якої легко можуть при-єднуватись екзогенні збудники, переважно вірусно-бактерійної або бактерійно-грибкової належності.
оволодіти знаннями що, з величезною популяцією мікроорганізмів, яка колонізує людський організм, пов’язані безліч потенційно небезпечних і корисних ефектів; усвідомити, що існує асоціація між особливостями кишкової мікробіоти і психологічним благополуччям, а також поведінкою людини, включаючи зміни настрою і реакції на стрес, що реалізується через, так звану, «кишково-мозкову вісь»; мікробіом і продукти його життєдіяльності пов’язані з численними, якщо не з більшістю механізмів, які впливають на здоров’я, хвороби і старіння людини.
здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність бути критичним та самокритичним; здатність приймати обґрунтовані рішення; прагнення до здоров’я, благополуччя і безпеки; здатність застосовувати набуті знання у практичних ситуаціях; саморегуляція та управління власним функціональним станом, високі компенсаторні можливості та психологічна і психічна відновлюваність.
Викладач: к.б.н. Єрмішев О.В.
усвідомлення факту, що харчування – один з найважливіших факторів, що впливають на стан здоров’я людини і є обов’язковою і невід’ємною частиною повсякденного корекції процесів життєдіяльності людини, а раціональна нутрієнтна поведінка людини сприяє підвищенню захисних сил організму у відповідь на несприятливі дії зовнішнього середовища і порушення функцій органів і систем, що забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, зберігає його здоров’я і працездатність і попереджує передчасне старіння. Студенти мають зрозуміти, що моделюючи нутрієнтну поведінку, можна регулювати обмінні процеси, впливати на перебіг фізіологічних і патологічних процесів та інтенсивність процесів старіння в організмі.
забезпечення свідомого розуміння закономірностей біохімічних перетворень складових їжі, в основі яких є гідролітичні процеси, які відбуваються з різною швидкістю під впливом різних факторів. Забезпечення знання структури та властивостей макронутрієнтів та мікронутрієнтів, які містяться в харчових системах: білків, вуглеводів, ліпідів, мінеральних речовини, вітамінів, харчових добавках, тощо. Також сформувати у студентів загальні поняття про біохімічні основи процесів, що мають місце у живій природі, в організмі тварин та основних продуктах харчування; вміти аналізувати раціони харчування і виявляти типові помилки харчування, дефіцити споживання основних продуктів; оволодіти навичками ведення щоденників харчування та іншими методами обліку харчування (прийомів їжі); розбиратися в продуктах, представлених на ринках і в магазинах, вміти формувати свій (особистий) споживчий кошик, планувати продуктовий бюджет; складати раціони і режими харчування відповідно до енерговитрат, видів діяльності та повсякденних завдань, іншими індівідуальними особливостями; вивчити основні поняття здоров’я, раціонального харчування і вміти на практиці застосовувати принципи здорового способу життя.
здатність удосконалювати і розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень; здатність до самостійного освоєння нових методів дослідження, до зміни наукового і науково-педагогічного профілю своєї професійної діяльності; здатність і готовність використовувати в професійній діяльності інноваційні технології, сучасні засоби і методи наукових досліджень; здатність до безперервної самоосвіти;
Викладач: Березовський Ігор Васильович
Поглиблення та узагальнення інформації відносно організації паразитарних систем, основних їх властивостей, шляхів розвитку та взаємодії між паразитом і хазяїном, що сприяє формуванню комплексного уявлення про природні екосистеми взагалі та місце людини в них.
Викладач: Калаченкова К.О.
Ефективна робота туристичної організації залежить від ряду факторів, у тому числі від правової обізнаності керівників і фахівців. Туристична діяльність вимагає від працівників цієї сфери знань нормативних правових актів, що регламентують різноманіття відносин між туристами і туристичними організаціями, між туристичними організаціями та іншими організаціями, прямо або побічно беруть участь у наданні туристичних послуг. Спеціаліст сфери туризму зобов’язаний орієнтуватися в численних юридичних джерелах, знати нормативні правові акти різних галузей права, вміти відстоювати права та інтереси своєї туристичної організації з посиланням на законодавство.
Вивчення та розуміння вимог і норм, що регулюють господарські відносини у туризмі, є одним з ефективних засобів формування високого професіоналізму в студентської молоді, котра у найближчому майбутньому працюватиме на підприємствах сфери туризму.
набуття студентами знань, умінь та компетенцій заснованих на створенні цілісного уявлення про систему правового регулювання відносин у сфері туризму в Україні та світі.
досягти повноцінного розуміння спеціальної термінології та поняттєвого апарату міжнародного туризму;
вивчити нормативно-правові акти, що регламентують процес надання туристичних послуг в Україні;
ознайомитися з основними принципами, функціями та методами державного регулювання в галузі туризму;
навчитися обирати організаційно-правову форму туристичного підприємства з урахуванням наявних можливостей та ліцензійних умов;
засвоїти принципи договірних взаємовідносин з вітчизняними та іноземними підприємствами сфери туризму.
Викладач: к. е. н., доц. Юрчишена Людмила Вікторівна
підвищення рівня фінансової грамотності у студентів неекономічних спеціальностей, набуття практичних навичок використання фінансових продуктів, ефективне управління власним бюджетом, прийняття впевнених та зважених фінансових рішень відповідно до життєвих обставин.
формування навиків фінансового планування життя;
планування великих подій і покупок, здійснення розумних покупок;
формування практичних аспектів відкриття власної справи і використання в повсякденному житті фінтех (високотехнологічні фінансові сервіси);
уміння управляти своїми власними і сімейними фінансами з метою підвищення власного добробуту;
формування навиків користування фінансовими послугами, продуктами та інтернет банкінгом;
впровадження навиків активного користування фінансовими послугами, асортимент яких розширюється;
управління та накопичення власних заощаджень, зменшення або уникнення ризику непосильних боргів;
формування практичних знань розпізнати шахрайських схем «швидкого забезпечення» або інших фінансових пірамід.
вміння використовувати сучасні фінансові продукти;
планувати власну фінансову незалежність та бюджет сім’ї;
розуміти, що вигідніше: зберігати чи інвестувати;
розуміти як родина може заощаджувати гроші та здійснювати правильний вибір вкладення накопичених коштів.
Викладач-Бондаренко С. В./Пачос Ю. В.
Предмет вивчення – процеси демократизації у суспільстві.
надати та зміцнити знання та навички студентів задля підвищення рівня ефективності їх громадянської активності.
надати теоретичні знання з основ демократії та громадської участі в управлінні державою та локальними громадами;
сформувати компетентності «відповідального громадянина»;
Розуміти роль влади в умовах демократії, прав громадян, процесів захисту прав людини і ролі, яку відіграє громадянське суспільство у моніторингу діяльності уряду та співпраці з ним.
Працювати у команді над вирішенням важливих суспільно-політичних завдань, вирішувати конфлікти, розробляти та впроваджувати проекти на суспільно-політичну тематику.
Критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення.
Викладач – Бондаренко С. В.
Предмет вивчення – закони, методи, технології функціонування політичної комунікації у сучасному світі.
сформувати системні знання та навички з організації та управління стратегічними комунікаціями у суспільно-політичній сфері.
надати теоретичні знання з політичної комунікації, визначити причини і передумови її виникнення, основні етапи становлення і розвитку, закономірності функціонування;
розкрити особливості політичної комунікації в системі масових комунікацій, їх місце і роль у суспільно-політичному процесі;
сприяти формуванню творчого підходу до використання отриманих знань, умінь і навичок у практичній роботі.
Проводити оцінку суспільно-політичного інформаційного простору.
Критично сприймати та оцінювати медіаповідомлення з суспільно-політичної тематики.
Самостійно розробляти та реалізовувати інформаційно-комунікаційні проекти з суспільно-політичної тематики.
Ефективно налагоджувати та підтримувати комунікацію з різними цільовими аудиторіями (органи влади, ЗМІ, громадські організації тощо) за допомогою традиційних та новітніх інструментів.
Викладач: к.і.н., доц. Кокорський В.Ф.
засвоєння проблематики сучасності та модернізації, усвідомлення її місця в системі наукового знання сьогодення
визначаються необхідністю вивчити становлення та основні етапи розвитку теорії політичної модернізації;
простежити розвиток її основних шкіл і напрямків;
розкрити особливості осучаснення Росії та СРСР та їх відтворення у концептуалізації посткомуністичних змін;
визначити специфіку теоретизації політичної модернізації та її практичних проявів у різних сферах життєдіяльності суспільств країн ЦСЄ та Росії;
проаналізувати прояви синдрому модернізації і культурної травми та шляхи їх подолання.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни: знання історії, тематики і сучасного стану розвитку проблематики політичної модернізації, засвоєння відповідних теоретичних і прикладних напрацювань. вміння застосовувати набуті теоретичні знання для пояснення специфіки осучаснення держав посткомуністичного простору та інших країн світу.
Викладач -.Кіпень В.П.
Дати студентам розуміння сутності і необхідності публічної політики та ролі в її формуванні виборів та виборчих технологій.
Розглядається сутність політики та відмінність політики традиційної від публічної політики. Розкривається необхідність оновлення політичної системи, правлячого класу та політики в Україні. Як взаємодіють публічна політика, електронна демократія і громадська активність. Яку роль грає інститут виборів у формуванні політики. Пропонується огляд еволюції виборчих систем, виборчих технологій в новітній історії України. Дається відповідь, як пов’язані вибори, технології і революції, які зміни в цьому чекають нас найближчим часом
знати форми включення у суспільно-політичні процеси;
використання виборчих технологій у політичному житті України;
орієнтуватися у можливостях використання механізмів електронного врядування;
розуміти тенденції розвитку виборчого законодавства у сучасній Україні.
Викладач: завідувач кафедри інформаційних систем управлення, професор, д. е. н., професор, Анісімова Ольга Миколаївна.
формування у студентів необхідних теоретичних і практичних знань про діловодство як діяльність з питань документування та організації роботи з документами в процесі управлінської діяльності; набуття практичних навичок з використання державних стандартів, інших нормативних і методичних документів для документаційного забезпечення управління; складання та оформлення усіх видів документів, які входять до складу уніфікованої системи організаційно-розпорядчих документів.
орієнтуватись у системах документації, складати документи відповідно до сучасних вимог, раціонально організовувати процеси проходження, виконання та зберігання документів, використовувати в роботі сучасні інформаційні технології.
основні вимоги до складання і оформлення документації, класифікацію документів, Державний стандарти організаційно-розпорядчої документації, Національний стандарт України «ДСТУ 4163 – 2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» організацію контролю за проходженням і виконанням документів; способи організації раціональної роботи з документами.
застосовувати набуті теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань, правильно складати і оформлювати документи відповідно до вимог чинних державних стандартів, формувати систему документів регулювання організаційних відносин, використовуючи загальну методику діловодства, раціонально організовувати та здійснювати контроль за функціонуванням системи документообігу.
Теоретичні основи та нормативно-правова база документування і організації роботи з документами: Історія становлення і розвитку діловодства в Україні; Загальні положення щодо організації діловодства в установі; Класифікація документів; Державна стандартизація організаційно-розпорядчої документації; Національний стандарт України «ДСТУ 4163–2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів». Практика складання і оформлення документів та організації роботи з документами: Правила та практика складання і оформлення документів з управління кадрами; Правила та практика складання і оформлення довідково-інформаційних документів; Правила та практика складання і оформлення розпорядчих документів та документів з діяльності колегіальних органів; Правила та практика складання і оформлення організаційних документів; Порядок ведення діловодства за зверненнями громадян; Організація обліку документів, документообігу і контролю за рухом і виконанням документів; Складання номенклатури і формування справ, підготовка та забезпечення архівного зберігання документів.
Викладач: Березовський Ігор Васильович
засвоєння сучасних даних про біорізноманіття риб континентальних водойм нашої планети, морів та світового океану, а також внутрішніх водойм України, Азовського та Чорного морів. Важливим є сприйняття сучасної системи рибоподібних і риб та засвоєння студентами наукових основ і принципів систематики іхтіофауни.
Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни “Іхтіологія (загальна)” є оволодіння теоретичними знаннями про походження, будову, спосіб життя, поширення, систематику рибоподібних і риб; практичними навичками щодо встановлення економічної належності, вимірювання риб.
загальні і спеціальні відомості про будову риби,
існуючі складові способів життя риби, відмінності і належність до різних екологічних груп за типами розмноження, живлення, міграцій, добової ритміки, кількості, особливостей росту, поширення у водоймах світу та України;
походження і місце у загальній системі тваринного світу;
Користуватися спеціальною та довідковою літературою, визначниками; встановлювати екологічну належність ікри і личинок риби; правильно вимірювати рибу, досліджувати її живлення, вік, жирність, вгодованість, стадії зрілості статевих продуктів (ікри і молок), мітити рибу мітками; розробляти розрахунки за її кількістю, смертністю та рибопродуктивністю. У результаті вивчення навчальної дисципліни фахівці повинні вміти визначати видову належність риб, уміло користуватися визначниками, знати основні систематичні групи риб, їх головних і особливо промислово цінних представників, особливості будови, біології, промислового та господарського значення різних риб.
Викладач к.е.н., доц. Поліщук Олена Тимофіївна
формування практичних навичок застосування облікових знань при організації та веденні власного бізнесу
– оволодіння навичками організації та ведення власного бізнесу;
– розуміння особливостей оподаткування доходів найманого працівника, фізичної особи-підприємця (ФОП), мікропідприємства, малого підприємства;
– засвоєння особливостей ведення обліку власного бізнесу;
– використання методів аналізу звітності для прийняття зважених рішень інвестування власних доходів;
– опанування основ організації обліку в програмному продукті «1С: Підприємство»
– знати особливості організації та ведення обліку фізичної особи-підприємця, мікропідприємства, малого підприємства;
– знати особливості нарахування та сплати податків, єдиного соціального внеску (ЄСВ) в залежності від виду суб’єкта господарювання;
– застосовувати отримані знання щодо визначення стратегії оптимізації власних доходів шляхом їх інвестування в акції, депозити, отримання податкових пільг тощо;
– вести облік на суб’єктах господарювання із використанням програмного продукту «1С: Підприємство»
Викладач к.е.н., доц. Томчук Віктор Васильович
набуття практичних навичок ведення обліку в програмному продукті «1С: Бухгалтерія» конфігуратор «Бухгалтерія для України»
– оволодіння принципами організації обліку із застосуванням інформаційних технологій;
– набуття практичних навичок ведення обліку в програмному продукті «1С: Бухгалтерія» для України;
– набуття практичних навичок формування звітності в програмному продукті «1С: Бухгалтерія» для України;
– підготовка користувача програмного продукту «1С: Бухгалтерія» для України
– знання особливостей використання інформаційних технологій в обліковій системі підприємства;
– складення і оформлення первинні документи при автоматизованій формі обліку;
– ведення автоматизованого та аналітичного обліку в програмному продукті «1С: Бухгалтерія» для України;
– формування звітності в програмному продукті «1С: Бухгалтерія» для України
Викладач к.е.н. Злобін І.В.
полягає у формуванні компетентності студентів у різних сферах інформаційних технологій, маркетингу, менеджменту для організації та ведення власного бізнесу в мережі Інтернет.
Завдання основним завданням є отримання навичок ведення бізнесу в Інтернет-просторі та вивчення сучасних мережевих технологій, а саме:
проведення ринкових досліджень за допомогою мережевих інструментів та вибір оптимального ринкового сегменту;
отримання навичок проведення рекламних кампаній за допомогою інформаційних систем та оцінка їх успіху;
здійснення платежів за допомогою Інтернет-ресурсів;
встановлення та підтримка комунікаційних зв’язків з будь-яким абонентом у світі (за умов його підключення до мережі);
володіння інструментами удосконалення адміністративного та господарського управління за допомогою хмарних технологій.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни це знання:
основних мережевих інструментів для отримання верифікованої економічної ринкової інформації;
засоби здійснення рекламних кампаній та методи їх аналізу;
форми організації бізнесу в мережі Інтернет;
основні програмні продукти для організації комунікації та платежів.
встановлювати та підтримувати комунікаційні зв’язкі з будь-яким абонентом у світі (за умов його підключення до мережі);
використовувати інструменти удосконалення адміністративного та господарського управління.
провести ринкове дослідження для розвитку власного бізнесу;
організувати рекламну кампанію за допомогою інформаційних систем;
здійснювати платежі за допомогою інтернет-банкінгу;
Викладач: Зарішняк І.М., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та управління освітою
забезпечення психолого-педагогічної підготовки фахівця, його ознайомлення з основними положеннями психології особистості людини й міжособистісних взаємин, педагогічна підготовка до роботи у навчальних закладах, набуття навиків організації ефективного спілкування для реалізації організаторської й управлінської діяльності в умовах навчальних закладів і різноманітних установ.
отримати уявлення про навчання та виховання особистості; навчити орієнтуватися в закономірностях, принципах процесу навчання та виховання; опанувати знаннями про різні форми, методи, засоби навчання і виховання; оволодіти елементарними навичками аналізу навчально-виховних і проблемних педагогічних ситуацій у сім’ї, колективі; розвити практичні вміння, що забезпечують творчість та ініціативу в різних видах діяльності;
дати поняття про педагогіку як науку; розкрити її становлення і розвиток, основні категорії, систему педагогічних наук та зв’язок педагогіки з іншими науками;
навчити студентів використовувати навчальний матеріал у конкретних умовах педагогічної ситуації, спираючись на засвоєні теоретичні положення; залучення до діяльності творчого характеру (виступу, доповіді, плану дії тощо).
надати допомогу майбутнім фахівцям у професійній діяльності, знаходити ефективні способи впливу на персонал, пізнавати індивідуально-психологічні особливості людини, здійснювати заходи, спрямовані на згуртованість трудового колективу, запобігання конфліктних ситуацій, навчання та виховання тощо.
усвідомлення та розуміння індивідуальних психічних особливостей;
набуття навичок та формування вмінь застосування набутих знань з педагогіки та психології для ефективного вирішення особистих та професійних проблем.
розуміння особистості як найвищої цінності суспільства;
володіння основними термінами та поняттями психології та педагогіки на рівні відтворення, тлумачення та використання їх у повсякденному житті;
орієнтування у психічних феноменах;
Викладач Трегубов О.С., к.е.н., доцент, доцент кафедри підприємництва, корпоративної та просторової економіки
формування системи знань про закономірності та особливості розвитку підприємницької діяльності в Україні, про процес започаткування та ведення власної справи, надання практичних навичок роботи менеджера підприємницької структури.
сформувати у студентів цілісне бачення проблем підприємницької діяльності;
озброїти студентів навичками і вміннями, необхідними для організації власної справи.
розкрити основну мету та визначити основні категорії підприємництва;
дати чіткі уявлення про загальнотеоретичні засади підприємництва;
ознайомити із сучасним станом розвитку підприємництва та його проблемами;
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
Викладач: Біркентале В.В., к.е.н., доцент, доцент кафедри підприємництва, корпоративної та просторової економіки
комплексне вивчення економічних відносин як форми суспільного виробництва, ґрунтовне пізнання проблем ефективного використання суспільством обмежених ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні людських потреб. Добір матеріалу і спосіб його викладання та вивчення забезпечують засвоєння того мінімуму знань, який визначає основи економічного мислення студентів неекономічних напрямів підготовки, і, в той же час, забезпечує цілісне, а не фрагментарне сприйняття економіки.
1) формування у студентів глибокого розуміння закономірностей функціонування економічної системи країни, умов ведення бізнесу на сучасному етапі економічного розвитку;
2) засвоєння принципів та змісту державної економічної політики на основі осмислення сучасних соціально-економічних процесів в Україні та у світовому співтоваристві;
3)висвітлення проблемних та дискусійних питань щодо змісту та механізму реалізації переходу України до ринкової економіки;
4)формування у студентів вміння самостійно та творчо використовувати одержані знання з метою розв’язання проблем професійної діяльності, проведення аналізу, прийняття рішення на основі економічного вибору.
Компетентності, які будуть сформовані у студентів у результаті опанування дисципліни:
Викладач Клочковська Вікторія Олександрівна, к.е.н., доцент кафедри підприємництва, корпоративної та просторової економіки
отримання знань у сфері географічних досліджень та туристичного ресурсознавства, формування світогляду щодо територіальної організації та умов здійснення різноманітних видів туризму в регіонах та країнах світу.
надання основних засад географії туризму;
дослідження туристичного ресурсознавства та застосування регіонального підходу до географічної характеристики природних та культурно-історичних ресурсів туризму;
аналіз комплексної географічної характеристики спеціалізованих видів туризму, що виступають інформаційною базою для формування програм перебування туристів;
аналіз комплексних характеристик основних туристичних районів світу.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
– методику географічних досліджень в туризмі;
– класифікацію туристичних ресурсів;
– географічні особливості різноманітних видів туризму;
– особливості основних туристичних районів світу.
– оперувати географічною інформацією стосовно визначення атрактивності туристичних ресурсів та оцінки туристичного потенціалу країн і регіонів;
– розрізняти різні види туристичних ресурсів та здійснювати їхнє оцінювання;
– визначати регіональні відміни у розвитку туризму;
– використовувати географічну інформацію в практичній роботі та особистому житті.
Навчальна дисципліна «Правове забезпечення електронної комерції» призначена для студентів денної та заочної форми навчання. Вона спрямована на вивчення студентами основних нормативно – правових у сфері електронної комерції, вироблення навиків щодо правового аналізу норм, набуття теоретичних знань та формування практичних навичок, які необхідні для застосування норм при укладанні т виконанні електронного договору, захисту законних прав та інтересів всіх учасників правовідносин у сфері електронної комерції.
засвоєння студентами змісту основних джерел правового регулювання електронної торгівлі, набуття теоретичних знань та практичних навичок, які необхідні для застосування норм, при укладання та виконанні електронних договорів, організації та здійснення електронної торгівлі
визначати порядок та способи укладання електронних договорів того чи іншого виду;.
формування у студентів практичних умінь із застосування нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини продавця та покупця товарів, робіт, послуг в електронній комерції;
вироблення навичок щодо самостійного розв’язання практичних проблем, які виникають у процесі організації та здійснення електронної торгівлі;
набуття вмінь щодо захисту законних прав і інтересів сторін електронного договору, вирішення спорів між учасниками відносин у сфері електронної комерції, притягнення до відповідальності у разі невиконання своїх зобов’язань
орієнтуватися в системі джерел електронної комерції;
застосовувати відповідні норми, які регулюють укладання та виконання електронних договорів;
складати необхідні документи для електронної торгівлі;
Предмет курсу: правове регулювання правових відносин, які виникають у сфері електронної комерції.
Поняття електронної комерції, його основні джерела, поняття та види електронних договорів, правовий статус продавця та покупця товарів, робіт та послуг у сфері електронної торгівлі, підстави та умови відповідальності учасників правовідносин, особливості вирішення спорів у сфері електронної комерції.
орієнтуватися в системі джерел, що регулюють відносини у сфері електронної комерції, виявляти і класифікувати різні види зобов’язань, давати їм правову оцінку, використовувати відповідні нормативно-правові акти, які визначають форму, зміст та порядок укладання електронного договору, умови та порядок виконання зобов’язань, які виникають на підставі електронних договорів, застосовувати різні форми правової відповідальності, у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань.
Навчальний курс побудовано з урахуванням того, що окремі питання, які стосуються правового регулювання відносин у сфері електронної комерції, студенти вивчали у навчальних дисциплінах «Господарське право право», « Договірне право» тощо.
Викладацький склад: кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського права Ю.О. Моісєєв.
Вивчення курсу передбачає: цикл лекцій та практичних занять, виконання самостійної роботи. Виконання завдань дає можливість студентам оволодіти вміннями систематизації і аналізу положень господарського та цивільного законодавства, навичками виявлення проблем і пошуку шляхів їх вирішення.
Мови: українська.
Викладач: Зарішняк І.М., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та управління освітою
формування у студентів моральних цінностей педагогічної професії через засвоєння її нормативних засад, розвиток і саморозвиток професійної етичної культури на рефлексивній основі.
– розвиток етичної культури на рефлексивній основі, спонукання студентів до самоаналізу своїх вчинків;
– визначення типових помилок педагогічної поведінки, пов’язаних із порушенням норм педагогічної моралі;
– розкриття особливостей етичної поведінки педагога при розв’язанні складних педагогічних ситуацій;
– розвиток культури ділового спілкування у галузі освіти.
– формування якісно нової ментальності студентів як умови радикального реформування суспільства;
– розкриття соціальної та виховної значущості дотримання норм педагогічної етики у професійній діяльності;
– ознайомлення з принципами, нормами і правилами професійно-педагогічної поведінки та чітке їх засвоєння;
– формування моральних цінностей педагогічної професії та відповідних якостей педагога;
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:
– виявляти, аналізувати несприятливі фактори та негативні наслідки, помилкові, афектні дії у педагогічній діяльності;
– моделювати зразки моральної поведінки педагога у різних педагогічних ситуаціях;
– прогнозувати та етично вирішувати конфліктні ситуації;
– застосовувати норми етикету у професійній діяльності.
– аналізувати та оцінювати професійну поведінку й діяльність педагогів;
– здійснювати діагностику, самооцінку та регулювання власної професійної поведінки та діяльності;
– оцінювати індивідуальний ступень розвитку норм професійної етики;
– виявляти та аналізувати типові помилки професійної поведінки педагога що пов’язані з порушенням норм педагогічної моралі;
– аналізувати світоглядні, соціально і особистісно значущі філософські проблеми;
– володіти категоріями педагогічної етики;
– досліджувати систему зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають професійну поведінку педагога;
– визначати співвідношення структури особистості педагога з вимогами до його професійної діяльності;
– уміння розкривати сучасні вимоги до професійно-моральних якостей педагога;
– здатність розкривати морально-психологічні основи професійного спілкування;
– уміння розкривати класифікацію невербальних засобів спілкування;
– уміння продемонструвати прийоми встановлення доброзичливих взаємин з учасниками освітнього процесу;
Викладач к.е.н., доцент Сивицька І.Г.
дослідження державної політики та основ правового регулювання сфери публічних (державних) закупівель в Україні, теоретичні засади організації та здійснення публічних закупівель на підприємствах на основі загальнонаукових методичних підходів та нормативно-правової бази
ознайомити студентів із основними інститутами державного регулювання та контролю у сфері закупівель;
сформувати необхідні вміння та навички з питань, що виникають під час здійснення процедур публічних (державних) закупівель.
висвітлити загальні питання реалізації державної політики у сфері публічних (державних) закупівель;
ознайомити студентів з термінологію, методологічними основами, вітчизняним та міжнародним досвідом в сфері публічних (державних) закупівель;
надати студентам необхідні теоретичні знання щодо організації та здійснення публічних (державних) закупівель, порядку проведення процедур торгів в системі електронних закупівель PROZORRO ;
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
· теоретичні та методичні основи організації та проведення публічних (державних) закупівель в Україні;
· структурні елементи системи публічних (державних) закупівель в Україні;
· термінологію щодо основних понять і категорій у сфері організації та здійснення публічних (державних) закупівель;
· використовувати законодавчу, нормативну базу, класифікатори та іншу документацію в сфері публічних (державних) закупівель;
· аналізувати та застосовувати на практиці принципи, методи й правила здійснення публічних (державних) закупівель під час проведення процедур в системі електронних закупівель PROZORRO;
· навичками розробки та аналізу документації в сфері публічних (державних) закупівель;
· сучасними інформаційними технологіями, необхідними для здійснення професійної діяльності в сфері публічних (державних) закупівель.
Викладач Трегубов О.С., к.е.н., доцент, доцент кафедри підприємництва, корпоративної та просторової економіки
формування у студентів системи знань з теорії та практики процесу залучення ресурсів на реалізацію проектів, написання проектних заявок.
розкрити сутність, принципи та основні поняття фандрайзингу; – визначити особливості залучення грантів та співпраці із фондами;
визначити найбільш прості та зручні шляхи досягнення поставлених цілей, за рахунок залучення ресурсів на реалізацію проекту;
здійснювати планування та будувати логічну схему проекту в процесі залучення ресурсів від грантодавчих установ;
оволодіти основами складання проекту, заявки, бюджету проекту, звітності та подяки.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
особливості всього процесу залучення грантів;
методи роботи фандрайзера;
етапи фандрайзингової діяльності;
основні принципи складання заявки на залучення гранту;
особливості планування бюджету та ведення супровідної документації і звітності;
в процесі залучення додаткових ресурсів для реалізації власного проекту створити умови ефективного фандрайзингу;
здійснювати пошук донора, гранту тощо;
розробити власний проект та скласти заявку на отримання гранту;
здійснити аналіз та моніторинг реалізованого проекту та окреслити його функціонування у перспективі.
Викладач: І.В. Хаджинов
сформувати у студентів мовних спеціальностей, у яких англійська є профілюючою мовою, базові уявлення про економічну складову розвитку суспільства та збільшити словниковий запас за рахунок економічної термінології.
– навчити розуміти економічні закони розвитку суспільства;
– збільшити словниковий запас студентів, використовуючи економічну термінологію;
– навчити використовувати здобуті знання на практиці: як в професійній сфері так і в повсякденному житті.
– здатність до усної та письмової професійної комунікації іноземною мовою;
– засвоєння та володіння англомовною економічною термінологією та вільний переклад з її використанням;
– збільшення словникового запасу за рахунок економічної термінології;
– розуміння економічних законів розвитку суспільства;
– розв’язання базових економічних задач
Викладач кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України Пятницькова Ірина Володимирівна
полягає в тому, щоб ознайомити студентів з географічними, соціально-економічними особливостями, туристично-рекреаційними ресурсами країн світу, сформувати знання про основні курорти та туристичні центри світу.
– оволодіти теоретичними засадами дисципліни, основними категоріями та понятійним апаратом;
– здобути вміння вільно орієнтуватися у широкому ресурсному спектрі регіонів та країн світу;
– здобути практичні навички у підготовці вичерпної фахової інформації про конкретну країну світу.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
– теоретичні засади, принципи та методи країнознавчих досліджень;
– сучасний стан політичної карти світу, основні принципи регіонального поділу країн світу, їх типологізацію;
– особливості туристичних ресурсів ї їх використання в різних країнах світу;
– рекреаційні, курортні та туристичні центри Західної Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії.
– систематизувати та узагальнювати інформацію про рекреаційні, курортні та туристичні можливості різних регіонів та країн світу;
– порівнювати та характеризувати ресурси різних країн світу;
– досконало орієнтуватися в політичній карті світу;
– вільно орієнтуватися у потенціалі країн світу, в неписаних правилах поведінки та етикету, в особливостях візового режиму та валютного ринку;
– застосувати набуті знань в аналітичній та практичній діяльності.
Викладач кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України Пятницькова Ірина Володимирівна
поглиблене вивчення феномену повсякденності, як міждисциплінарної категорії у центрі якої перебуває людина, ознайомлення студентів з структурними складовими повсякденності: ментальністю; свідомою та несвідомою поведінкою людини; матеріальним світом та його семантичним значенням, природою почуттів любові, смутку.
– ознайомити зі структурою повсякденності, її основними елементами та їх особливостями;
– сформувати навички застосування набутих знань в аналітичній та практичній діяльності.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни
– базові принципи та основні поняття дисципліни;
– визначальні риси ментальності в традиційному, індустріальному та постіндустріальному суспільстві;
– особливості сприйняття часу та простору в історичній ретроспективі;
– поняття тілесності;
– природу та мотивацію поведінки людини, поняття девіантної поведінки;
– особливості поведінки під час війни: практики виживання та пристосування;
– природу гри та спорту;
– характерні риси почуттів любові, смутку в історії та сучасності людства;
– уявлення про страх та страшне в історії людства;
– характерні риси матеріального світу: семантика будинку, історичний розвиток харчування; значення одягу в повсякденному житті.
– формулювати власний аргументований погляд на дискусійні проблеми,окремі аспекти повсякденності;
– аналізувати й оцінювати практики повсякденного життя минулого та сучасності;
– застосувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів.
Викладач: к.і.н., доцент Бєліков О. В.
полягає у з’ясуванні ролі військової сфери у формуванні модерної української нації та державності, висвітленні героїчних сторінок мілітарного досвіду України
розширити і поглибити знання студентів з вітчизняної воєнно-політичної історії;
навчити студентів системно й комплексно аналізувати воєнно-політичні події, явища, що відбувалися в Україні та сусідніх землях;
виробити навички компаративного бачення причин, характеру та наслідків світових процесів, робити висновки, оцінки;
прищепити шанобливе ставлення до предків та почуття гордості за Батьківщину.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:
-основні події з вітчизняної воєнно-політичної історіїв Україні та світі;
-понятійний апарат та військово-історичну термінологію;
-діяльність видатних вітчизняних військових діячів.
-виокремлювати причин, характеру та наслідків світових воєнно-політичних процесів, робити узагальнення;
-діяти соціально відповідально та громадянські свідомо;
-демонструватинаполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.
-мотивувати людей та рухатися до спільної мети.
-шукати, опрацьовувати та аналізувати інформації з різних джерел;
-генерувати нові ідеї (креативність);
-займати позицію в дискусіях і виковувати свої власні думки.
-застосовувати знання на практиці.
Викладач: к.е.н., доцент Тахтарова Клавдія Анатоліївна
формування навичок розробки корпоративної культури та корпоративних піар-кампаній для зміцнення корпоративного духу організацій будь-якої сфери діяльності.
1) сформувати розуміння світоглядних, соціально і особисто значущих проблем ділової етики і корпоративної культури;
2) сформувати навички планування, організації та управління корпоративними піар-кампаніями;
3) сформувати уміння розробляти та управляти корпоративною культурою організацій.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.
– знання основних методів і способів формування, підтримання та зміни корпоративної культури;
– усвідомлення ролі керівництва у становленні й розвитку культури організації; етичних принципів службових взаємин «по вертикалі» та «по горизонталі»;
– розуміння концепції «корпоративної соціальної відповідальності»;
– знання етичних основ комунікації з офіційними особами та діловими партнерами в рамках ділового протоколу;
– шляхи формування та методи оптимізації персонального і корпоративного іміджу;
– знання вимог і принципів ділового етикету, особливостей міжкультурної комунікації і бізнес-етикету зарубіжних країн.
– аналізу впливу елементів корпоративної культури на формування іміджу організації;
– розробки корпоративного етичного кодексу;
– діагностування та виявлення типів проблемних ситуацій в бізнес-середовищі;
– створення умов ефективної ділової комунікації з урахуванням національної специфіки різних корпоративних культур;
– володіння сучасними методами діагностики культури організації;
– опанування технологіями вирішення соціальних проблем на корпоративному рівні;
– володіння методами формування корпоративного та персонального іміджу;
– формування навичок орієнтації в питаннях управлінської етики.
Викладач к.філол.н., доц. М. Я. Оленяк
ознайомити студентів із закономірностями існування та способами утворення лексичних одиниць у синхронічному та діахронічному аспектах; аналізувати й диференціювати різного типу явища в словотворі англійської мови; ідентифікувати в окремих випадках джерело походження слів та відповідно до цього визначати стилістично адекватне вживання їх у контексті; застосовувати правила читання скорочень різних видів, уникати етимологічних помилок та популярних етимологій; вільно оперувати англійськими термінами у сфері лексикології; поєднувати загальнотеоретичні положення з науково-практичними завданнями з метою розвитку критичного мислення; сприяти розумінню студентами окремих загальномовних типових системних явищ і процесів природніх мов; розширити кругозір та загальну ерудицію слухачів курсу.
формування у студентів комплексу знань, що суттєво збагатить їхню ерудицію, розширить світогляд, дасть їм можливість:
4) аналізувати гру слів та кваліфіковано її пояснювати;
5) розмежовувати різні види соціолекту.
1) кваліфіковано пояснювати загальномовні тенденції розвитку лексичного пласту мови;
2) застосовувати систему правил словотвору англійської мови;
3) знати специфічні національно-мовні особливості використання лексичних одиниць й уникати типових помилок, характерних для популярного трактування етимологічних змін значень лексем;
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни
1. комплексно застосовувати в повсякденному спілкуванні теоретичні знання з лексикології, словотвору і стилістики сучасної англійської мови;
2. диференціювати стилістично нейтральну та забарвлену лексику з коректним використанням її у мовленні;
3. розуміти характер і ступінь прийнятності вживання окремих неологізмів та оказіоналізмів сучасної англійської мови;
4. усвідомлювати принципи етимологічних змін лексем та закономірності розвитку значень запозичень;
5. аналізувати фонетичні і лексичні особливості англійського вокабуляру, які слугують підставою для створення гри слів;
6. диференціювати сферу можливого застосування одиниць лексичного рівня сучасної англійської мови залежно від комунікативної ситуації і стилю мовлення;
7. компетентно використовувати термінологічний апарат курсу;
8. пояснити явища генералізації, спеціалізації та трансформації значення лексичних одиниць;
9. застосовувати політкоректний вокабуляр сучасної англійської мови;
10. кваліфіковано пояснити розвиток значення окремих лексем сучасної англійської мови;
11. кваліфікувати різні види скорочень у сучасній англійській мові;
12. критично мислити.
Викладач к. філос. н., доцент Білецький В.В.
Логіка є однією з найбільш значимих дисциплін теоретичного гуманітарного циклу і сприяє формуванню раціональних параметральних засад мислення. Саме культивація цих якостей є метою вивчення курсу “Логіка”, бо знання та практичні навички вірного мислення потрібні не лише на теоретичному рівні, але і на широкому практичному, світоглядному рівні, на рівні повсякденної практики свідомої розвиненої людини.
Проблема засвоєння формальної логіки є тим більш необхідною у контексті транзитивних, інтеґраційних, глобалізаційних процесів сучасного, зокрема, українського суспільства. Курс фокусує увагу на розвиткові раціональних засад мислення, які є визначальними для розвиненої європейської людини-громадянина взагалі, а також фахівця, який здобуває класичну освіту у ДонНУ імені Василя Стуса зокрема.
Базовим завданням є засвоєння теоретичних засад вірного мислення, тобто з’ясування закономірного зв’язку між поняттями, судженнями, умовиводами. Окремими завданнями є:
засвоєння сучасних методів перевірки правильності будови міркування, перевірки гіпотез;
ознайомлення з традицією побудови самостійної наукової роботи – у контексті настанов дисципліни.
засвоєння теоретичних положень традиційної формальної логіки у контексті їх історичного розвитку;
засвоєння навичок точного визначення термінів, класифікації понять, аргументованого проведення діалогу;
формування у студентів здатності самостійно вирішувати логічні задачі, які безпосередньо пов’язані з майбутньою практичною діяльністю;
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни передбачають формування у студентів таких навичок:
– уникнення пасток логічного, організаційного та іншого характеру і супротиву їм;
– застосування теорії побудови істинних умовиводів різних типів (дедуктивних, індуктивних та за аналогією);
– кваліфікованого формулювання доведення і спростування – згідно з правилами щодо тези, аргументів та демонстрації аргументів.
– кваліфікованого визначення взаємовідношення між судженнями різних типів за критерієм істинності;
– користування модальними операторами різних типів (доведеності, сумнівності знання тощо);
– професійної участі у дискусії;
– наукового оцінювання правильності мислення згідно із законами логіки, вимогами чіткості, однозначності, несуперечливості та доведеності форм мислення;
– дихотомічного і класифікаційного поділу обсягу понять;
– розкриття змісту понять адекватно до логічних правил (формулювання дефініцій);
Викладач к.філос.н., доцент Білецький В.В.
формування у студентів цілісного уявлення про релігію та науку, що її вивчає, релігійні традиції людства; оволодіння методами й прийомами спілкування з представниками різних конфесій та формування навичок толерантного відношення до релігійних спільнот та їх окремих представників.
– засвоєння філософських, феноменологічних, психологічних соціологічних, та теологічних підходів щодо розуміння виникнення, сутності та функціонування релігії;
– формування знань стосовно понятійно-категоріального апарату сучасного академічного релігієзнавства, релігійних термінів та вмінь ними користуватися;
– розвиток навичок самостійної роботи студентів, методологічної чіткості мислення, аналітичних і пізнавальних здібностей;
– формування знання моделей взаємовідносин між державою і Церквою та діючого в Україні релігійного законодавства.
– усвідомлення сутності релігії як невід’ємного від соціуму духовного, культурного, історичного, світоглядного феномену;
– вивчення особливостей віровчення, культу й організації світових та основних національних релігій, розгляд їх впливу на духовну та матеріальну культуру;
– засвоєння основного змісту канонічної літератури принаймні світових релігій та орієнтуватися у релігійних літературних пам’ятках;
– ознайомлення з основними етапами й особливостями розвитку релігії в Україні та сучасною релігійною ситуацією;
– осягнення правових основ стосунків держави та церкви, законодавчих засад свободи совісті та діяльності релігійних організацій в Україні.
– вміння коректно та толерантно ставитися до особливих проявів релігійної діяльності віруючих різних конфесій;
– застосування наукових оціночних критеріїв для формулювання суджень щодо розвиненості конкретних національних релігійних систем (ступені антропоморфізму їх пантеону, деталізація ієрархії, ґенеалогії тощо);
– тлумачення феномену релігійності людини взагалі і власної, зокрема, з позицій філософії та ряду інших гуманітарних наук;
– вживання наукових критеріїв релігієзнавства для самовизначення на тлі існуючого розмаїття релігійних систем;
– ідентифікація конкретних релігійних організацій за науковими класифікаційними критеріями.
– відстеження архаїчних форм релігійності у сучасній соціальній реальності (модифікованих залишків тотемізму, магічних практик, анімізму тощо);
– вміння застосовувати знання правничих аспектів деяких релігійних систем (іудаїзм, мусульманство) для оптимізації взаємовідношень з їх адептами або з метою власної адаптації у теократичних соціумах;
– відстеження у конкретних релігійних людей характерних для них ознак національних вірувань;
– ідентифікація віруючих як носіїв конкретних релігійних систем (індуїзм, даосизм, іудаїзм тощо)
– розпізнавання псевдорелігійних систем кримінальної спрямованості або релігійних вірувань аморального (асоціального) типу, а також розуміння їх небезпеки.
Викладач: доц. Бєлікова Н. Ю.
-надання студентам знань щодо особливостей розвитку етнічного та релігійного феноменів в Україні, їхнього місця в процесі історичного розвитку держави, а також ролі у формуванні як української культури, так й культури інших етносів, що мешкали на українських землях.
-аналіз діяльності у релігійній сфері видатних історичних діячів;
-дослідження взаємних впливів представників різних етноконфесійних груп;
-формування в студентів толерантного мислення та поважного ставлення до представників усіх етносів та конфесій.
-виховання національної самосвідомості, патріотичних та морально-етичних переконань
– характеристика релігійних традицій різних народів, що були представлені на українських теренах протягом кількох тисячоліть,
-визначення ролі та місця етнічного фактору в історії та культурі України;
-надання знань щодо релігійних процесів і закономірностей їхнього розвитку в різних конфесіях;
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:
-закономірності розвитку етнорелігійних традицій;
-феномени традиційної народної культури та релігійної культури, конкретно-історичних форми їхнього побутування,
-роль традиційної народної культури в процесах українського націє-та державотворення та впливу на національні, ідеологічні, антропологічні явища сьогодення;
-аналізувати та узагальнювати отриманий фактичний матеріал;
-порівнювати різні релігійні традиції;
-застосовувати набуті знання у повсякденному житті й спілкуванні.
-проявляти толерантність у сприйнятті етнонаціональних, релігійних та культурних відмінностей між людьми;
Викладач: к.і.н. , доцент Отземко О.В.
сформувати цілісне уявлення про демографічну ситуацію в Україні та світі, принципи і напрями демографічної політики на основі вивчення історичних закономірностей відтворення населення.
– аналіз закономірностей розвитку народонаселення;
– розкриття теорій народонаселення;
– вивчення демографічної ситуації в Україні та світі;
– визначення особливостей демографічних процесів у різних регіонах світу;
– характеристика демографічної політики на державному та світовому рівні та її ефективності.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:
– розуміти зміст ключових понять: «народонаселення», «демографічна ситуація», «демографічний вибух», «бебі-бум», «демографічна політика», «демографічний прогноз» тощо;
– аналізувати закономірності народжуваності та смертності, механічного руху населення у різні періоди минулого;
– розуміти закономірності трансформацій шлюбної поведінки людей на різних етапах розвитку людства;
– пояснювати причини змін у демографічних процесах сучасного українського та європейських суспільств;
– визначати вплив демографічного чинника на розвиток суспільства;
– характеризувати демографічну ситуацію в Україні;
– аналізувати моделі демографічної політики в різних державах;
– здійснювати демографічний прогноз на основі вивчення історії народонаселення.
Викладач: к.і.н, старший викладач кафедри всесвітньої історії Лягуша Антон Олександрович
Дати основи знань про репрезентацію минулого в публічних просторах та сприйняття минулого у сучасних суспільствах.
дати відповіді на питання:
– як зрозуміти, що придумують журналісти?
– де закінчується історія і починається міф?
– що таке маніпулятивні технології?
– Навіщо нам говорити про минуле в публічному просторі?
– проаналізувати розвиток популярної та прикладної історії;
– розглянути наукові роботи з ключових проблем репрезентації історії в масовій культурі, мистецтві, публічних просторах;
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:
– сутність найбільш поширених концепцій публічної історії;
– особливості репрезентації історичного знання в публічній сфері;
– теорії масових комунікацій та постмодерні теорії філософії історії;
– як аналізувати історичну інформацію;
– аналізувати кіно, медіа, публічні та музейні простори;
– аналізувати особливості геймифікації історії;
– вмітимуть працювати із публічними просторами;
– виявляти маніпулятивні механізми;
– створювати комплекс контрпропаганди;
– виділяти ключові компоненти в національних наративах;
Викладач: к.і.н. Курзенкова А. О.
розкрити особливості сучасної політичної картини світу, орієнтуватися у міжнародному політичному житті світового співтовариства і територіальному співвідношенні політичних сил.
– вивчення етапів формування та сучасного стану політичної карти світу;
– засвоєння інформації про основні форми державного устрою, систему органів державної влади, функції державних кордонів і столиць;
– вивчення територіального співвідношення політичних сил;
– дослідження географії політичних режимів у світі;
– вивчення сутності і ролі універсальних і регіональних міжнародних організацій;
– розкриття географії воєнно-політичних конфліктів в окремих регіонах світу;
– виявлення впливу глобалізаційних процесів на політичну карту світу, державу та окремого громадянина;
– вивчення особливостей політико-географічної ситуації в Україні;
– надання студентові методологічного інструментарію для проведення SWOT-аналізу внутрішньої і зовнішньої політики держав.
– здійснювати аналіз сучасної політичної карти світу;
– характеризувати форми правління та державного устрою країн світу;
– аналізувати політико-географічну ситуацію в окремій країні або регіоні;
– виявляти географічні особливості сучасних воєнно-політичних конфліктів;
– оцінювати стан та давати прогнози подальшої ролі України у світовому політичному просторі;
– проводити класифікацію країн за ідеологічною орієнтацією, державно-правовим режимом;
– проводити SWOT-аналіз країн;
– класифікувати глобальні загрози людству, визначати шляхи їх запобігання.
Предмет вивчення: політичні системи сучасності, чинники їх формування та функціонування.
Викладач: Неприцька Т. І.
розглянути головні засади політичних систем, всебічно висвітлити питання місця та ролі політичних систем в процесі політичної модернізації суспільства, в контексті його переходу від традиційного до сучасного.
Завдання показати політичні системи так званого англосакського, континентального та змішаного типу; проаналізувати структуру та механізм взаємодії законодавчої та виконавчої гілок влади, адміністративно-територіальний устрій, партійні системи (підсистеми), органи місцевого самоврядування.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
– політико-правові засади політичних систем сучасного світу;
– об’єктивні фактори формування політичних систем;
– суб’єктивні чинники функціонування політичних систем;
– регіональні та національні особливості розвитку політичних систем;
– перспективи трансформування політичних систем сучасності.
– проаналізувати зміст, структуру та особливості формування і функціонування політичних систем різних країн, на підставі компаративного аналіз
Викладач: доцент кафедри міжнародних економічних відносин Варламова М.Л.
сформувати уявлення про комунікативні моделі та специфіку прояву національних поведінкових характеристик в процесі міжкультурної взаємодії.
– формування уявлення про різноманітність культурного сприйняття світу,
– освоєння понятійного апарату і основних положень крос-культурних комунікацій;
– розвиток здатності до правильної інтерпретації конкретних проявів комунікативної поведінки в різних бізнес-культурах для успішного міжособистісного і ділового спілкування,
– вивчення національних моделей ведення бізнесу.
– здатність порівнювати культурне середовище різних країн, використовуючи відомі теорії крос-культурного спілкування;
– здатність прогнозувати можливі труднощі в міжнародних операціях в ситуаціях крос-культурних відмінностей;
– здатність розробляти план комунікацій з урахуванням крос-культурних відмінностей;
– здатність розпізнавати бар’єри і проблеми, які можуть виникнути через відмінності в культурі;
– здатність проводити ділові переговори з представниками різних культур;
– здатність використовувати міжкультурні особливості управління для прийняття оптимальних рішень в конкретних умовах.
Викладачі: проф. Бацилєва О.В., доц. Пузь І.В.
ознайомити студентів з психологічними особливостями сучасної сім’ї, об’єктивними і суб’єктивними умовами її розвитку, з причинами та особливостями сімейних криз та сімейних конфліктів, визначити роль сім’ї в соціалізації індивіда, а також сформувати у студентів розуміння психологічних аспектів сексуальності та сексуального здоров’я.
1. розкрити зміст основних понять курсу;
2. дати систематизоване уявлення про еволюцію шлюбно-сімейних відносин;
3. ознайомити з характерними рисами і особливостями життєвого циклу сім’ї;
4. розкрити головні проблеми психології сімейних відносин;
5. визначити чинники подружніх зрад та ревнощів;
6. ознайомити студентів з основними шляхами вирішення сімейних конфліктів;
7. ознайомити з основними стилями батьківського виховання;
8. сформувати уявлення про сексуальність у контексті психологічної науки;
9. визначити поняття сексуального здоров’я, сексуальної норми та відхилення від норми;
10. ознайомити з основними принципами і напрямками статевого виховання особистості.
Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:
– основні поняття курсу «Психології сім’ї з основами психології сексуальності»;
– механізми вибору шлюбного партнера і закономірності функціонування сім’ї, стадії її розвитку і криз, причини виникнення сімейних конфліктів і шляхи їх подолання;
– етапи формування сексуальності;
– психосексуальний розвиток, його етапи;
– психофізіологію сексуальності;
– сексуальну норму та патологію;
– розлади статевої ідентифікації та сексуальні розлади.
– диференціювати нормальні та проблемні сім’ї;
– виявляти специфіку сімейного впливу на розвиток особистості;
– аналізувати потенційні проблеми молодої сім’ї;
– визначати причини сімейних конфліктів та знати шляхи їх вирішення;
– ідентифікувати проблеми сексуального характеру.
Викладач: доцент, к.і.н., доцент кафедри української філології і культури Петрова Інна Володимирівна
ознайомлення студентів з історією розвитку графічного дизайну в нашій країні та закордоном, а також формування уявлення про графічний дизайн як про вид проектно-творчої діяльності, що здійснюється у взаємозв’язку.
розкриття історичного генезису графічного дизайну в контексті зміни історичних парадигм; виявлення технічних, стилістичних та ідеологічних особливостей графічного дизайну і реклами в різні історичні періоди; знайомство з найбільш значущими вітчизняними і зарубіжними іменами, школами та напрямами в графічному дизайні; осмислення сутності графічного дизайну і в парадигмі постмодерну.
● історію та основні етапи розвитку графічного дизайну в контексті історії проектної культури;
● історичні стилі графіки;
● найважливіші напрями і теорії, школи, імена і тенденції в графічному дизайні, тенденції його розвитку;
● типологію об’єктів графічного дизайну;
● основні поняття і категорії графічного дизайну, прийоми змістоутворення в графіці різних шкіл і періодів.
● визначати появу нових напрямів, шкіл і тенденцій у графічному дизайні;
● виявляти характерні тенденції в творчості майстрів рекламного дизайну, роботи яких найбільш яскраво і повно відбили риси досліджуваної епохи;
● виявляти зв’язки і позначення специфічних відмінностей у таких графічних жанрах, як книжкова графіка, плакатна графіка, комерційна реклама, знак;
● розуміти семантику і символіку графічних зображень;
● розбиратися у функціях і завданнях установ і організацій, фірмах, структурних підрозділах, що займаються питаннями дизайну.
Тема 1. Графічний дизайн як вид художньої діяльності
Тема 2. Інтернаціональний стиль модерн. Художні та соціальні передумови виникнення єдиних стильових прийомів у мистецтві та прикладній графіці модерну
Тема 3. Графічний дизайн і реклама в епоху Ар Деко
Тема 4. Концепція та програма фірмового стиля П.Беренса для електротехнічного концерну AEG
Тема 5. Типографіка Баухауза. Основоположники графічного дизайну школи Баухауз: Г.Байер, Ю.Шмідт, Л.Мохой-Надь
Тема 6. Графічний дизайн у Радянському Союзі
Тема 6. Швейцарська школа графічного дизайну: М.Білл, Е.Келлер, А.Хофман, Й.Мюллер-Брокманн, А.Фрутігер, К.Вівареллі, Е.Рудер. Характеристика Міжнародного стилю типографіки
Тема 7. Графічний дизайн і реклама в США у другій половині ХХ ст. Поп-арт у графічному дизайні
Тема 8. Японська модель графічного дизайну
Тема 9. Графічний дизайн «нової хвилі»: В. Вейнгарт, Е.Грейман, Д.Фрідман, Н.Броуді, Д.Карсон, Р.Шрайфегель
Тема 10. Провідні європейські дизайн-студії та майстри графічного дизайну останніх десятиліть ХХ – ХХI ст.: П.Ренд, О.Айхер, Е.Шпікерман («Метадизайн»), студії «Landor», «Total Design», «Emigre».
Викладач: Кузіна Ксенія Володимирівна.
ознайомлення студентів з ґендерними аспектами соціального життя, збагатити їхні знання засобами аналізу структурних компонентів ґендерних політик та ідеологій, що відтворюють асиметрію ґендерних відносин.
1. Ознайомити із теоріями гендеру, основними поняттями гендерних досліджень;
2. Сформувати здатність осмислювати проблеми та причини гендерної нерівності;
3. Сформувати здатність самостійного аналізу різних аспектів гендерних відносин.
4. Сприяти розвитку свідомості, вільної від статеворольових стереотипів, що ускладнюють особистісну самореалізацію.
1. Розуміння та сприйняття етичних норм поведінки щодо інших людей, незалежно від їхньої статті; здатність до критики й самокритики, адаптивність і комунікабельність, толерантність.
2. Володіти базовими загальними знаннями, а саме: поняття «ґендер», як соціально-рольову й культурну інтерпретацію рис особистості та моделей поведінки чоловіка та жінки; класичні та сучасні гендерні теорії.
3. Заданість дослідницької діяльності: навички емпіричних та інтерпретаційних досліджень теорій гендеру; навички аналізу та оцінки соціальних, економічних, політичних та культурних умов, що породжують, зумовлюють і відтворюють нерівність статей.
4. Здатність формулювати власний аргументований погляд на дискусійні проблеми гендерних відносин й вести наукову полеміку.
5. Здатність критично осмислювати форми соціальних відносин в інтересах жінки й чоловіка як рівноправних на основі відповідного аналізу діяльності.
6. Бути обізнаним та обговорювати поточний стан проблем гендерних відносин в Україні та Світі.
Викладачі: Шаповалова Наталія Петрівна, доцент, к.ф.н., доцент кафедри української філології і культури;
Антонюк Олена Вікторівна, доцент, к.ф.н., доцент кафедри української філології і культури.
формування у майбутніх фахівців антропоцентричного розуміння взаємодії людини і культури; осмислення тіла і тілесності як багатовимірних феноменів у соціокультурному контексті; розкриття співвідношення тілесного і духовного (тіла і душі) в культурах народів світу; репрезентація концепту тілесності в культурних текстах різних епох, зокрема в постмодерністській культурі.
з’ясувати значення категорій «тіло» і «тілесність» у контексті різних наукових парадигм (антропологічна, біологічна, культурологічна, педагогічна тощо); відстежити співвідношення феноменів «тіло» / «тілесність» / «людина» / «культура»; дослідити тілесні практики ранніх форм культури, схарактеризувати тілесність міфологічних образів; виявити співвідношення тілесного і духовного в середньовічній і ренесансній картинах світу; відстежити відображення тілесності у творах мистецтва; розглянути «людину тілесну» в сучасному соціокультурному вимірі.
– основні поняття та категорії, через які описуються феномени тіла та тілесності;
– культурологічні засади вивчення феномена тілесності;
– особливості сприйняття тіла й тілесності в контексті розвитку світової культури;
– специфіку відображення тілесності в сакральному та світському мистецтві (живопис, скульптура, література тощо);
– закономірності формування й розвитку тілесних практик сучасності.
– вільно орієнтуватися в теоріях, підходах, школах та концепціях культури тілесності;
– самостійно аналізувати вияви тілесності у контексті різних культур та історичних епох;
– розуміти й адекватно сприймати феномен тілесності в системі культурних цінностей (в національному та загальнолюдському вимірах);
– адекватно сприймати і трактувати культурні тексти з погляду культури тілесності;
– вільно використовувати набуті навички під час аналізу сучасної соціокультурної ситуації.
Викладач: доцент, к.і.н., доцент кафедри української філології і культури Петрова Інна Володимирівна
формування у майбутніх фахівців усвідомлення складної координаційної ролі дизайну, узагальнення та впорядкування окремих фактів дизайнерської практики в цільну картину розвитку дизайну як однієї з форм світогляду та світосприйняття дійсності.
знайомство з основними течіями і напрямами, творчістю найвідоміших майстрів-дизайнерів і архітекторів та змістом їх творчих концепцій; розуміння перспектив і напрямів майбутнього розвитку дизайну.
▪ основні стилі та напрями дизайну, їх хронологічні рамки і регіональні особливості;
▪ творчість відомих майстрів дизайну та архітектури в регіональному контексті; їх творчі концепції та програмні роботи;
▪ основні функціональні та художні чинники, які характеризують своєрідність специфіки дизайну в Україні;
▪ аналіз розвитку українського дизайну в контексті світового процесу художнього проектування.
▪ розробляти дизайн-проекти інтер’єру з урахуванням стилю та регіональної специфіки (користуючись програмою IKEA Home Planner);
▪ визначати сутність та ідейно-творчий зміст різноманітних теоретичних і творчих концепцій архітектури та дизайну (у регіональному вимірі);
▪ розуміти соціально-культурні, семіотичні, політичні, економічні та психологічні механізми формування дизайнерських рішень, вміти керувати ними.
Тема 1. Дизайн як вид художньо-проектної діяльності. Основні види сучасного дизайну
Тема 2. Генеза й розвиток функціоналізму. Дизайн Франції та Швейцарії
Тема 3. Дизайн архітектурного середовища та промисловий дизайн у США. Р. Лоуї – фундатор промислового та графічного дизайну
Тема 4. Концептуальні платформи творчих об’єднань італійських дизайнерів
Тема 5. Скандинавська школа дизайну: основні персоналії та етапи становлення
Тема 6. Дизайн Великобританії: етапи стильової еволюції
Тема 7. Особливості становлення та перспективи розвитку дизайну в Україні
Тема 8. Японська школа дизайну: поєднання традицій та новацій
Тема 9: Нові тенденції в індійському дизайні 1950-2000-ті- рр.
Тема 10. Школа архітектури та дизайну Латинської Америки (Бразилія, Аргентина, Мексика, Перу, Чилі)
Тема 11. Вплив ісламу на формування регіональної специфіки дизайну арабського світу
Викладач: к.і.н., доц. Мартинчук І.І.
традиційно-побутова культура європейських народів, системне уявлення про її багатофункціональність і різнорівневість
формування системного і цілісного знання про предметний світ європейців, культурно-дозвіллєву діяльність населення, що представляють собою систему матеріальних і духовних цінностей народу.
Викладач: доцент, к.і.н., доцент кафедри української філології і культури Петрова Інна Володимирівна
розкрити культурно-історичні та соціальні витоки дизайну архітектурного середовища доби постмодерну, показати процеси та закономірності його розвитку, його місце в системі художніх, проектних та інженерно-технічних практик.
сформувати у студентів цілісне уявлення про історичний розвиток дизайнерської думки та практики у постмодерну добу; ознайомити з творчою спадщиною відомих дизайнерів-архітекторів
● типологічні особливості дизайну архітектурного середовища;
● історично-теоретичні витоки сучасного архітектурно-дизайнерського концептуалізму;
● особисті творчі позиції провідних майстрів постмодерністської світової та вітчизняної архітектури та дизайну.
● збирати інформацію, самостійно опрацьовувати літературу, аналізувати різні джерела відомостей;
● аналізувати та критично оцінювати досвід формування і розвитку природного середовища;
● визначати сутність та ідейно-творчий зміст різноманітних теоретичних і творчих концепцій архітектури та дизайну;
● розуміти соціально-культурні, семіотичні, політичні, економічні та психологічні механізми формування дизайнерських рішень, вміти керувати ними.
Тема 1. Дизайн архітектурного середовища в системі видів художньої творчості
Тема 2. Особливості естетики постмодернізму в контексті його філософії
Тема 3. Роберт Вентурі та його вплив на формування естетики постмодерну
Тема 4. Чарльз Дженкс та його праця «Мова архітектури постмодерну» (1997 р.)
Тема 5. Творча практика представників постмодернізму (напрям неоісторизм): Ф.Джонсон, Ч.Мур, М.Грейвз, Т.Г. Сміт, Р.Стерн
Тема 6. Пряме відтворення – стиль в архітектурі та дизайні постмодернізму (радикальний традиціоналізм, ревайвалізм).
Тема 7. Неовернакуляр
Тема 8. Концептуальні платформи творчих об’єднань: «Суперстудія» «Архізум», НЛО, «Мемфіс». Концепція «Неомерче» Д. Сантакьярі
Тема 9. Джеймс Вайнс та проектна група SITE («Sculpture in the environment»): концепція деархітектури
Тема 10. «Afterpostmodernism» у проектній культурі
Викладач: к.філос.н. Ковальський Г.Є.
надати необхідні та ґрунтовні знання та навички професійних комунікацій з етики бізнесу і ділового спілкування.
– розкрити сутність етики як теоретично-наукової дисципліни та показати її практичне значення;
– дати розуміння сутності предмету, що вивчає дисципліна;
– познайомити з історичними етапами розвитку етики бізнесу і ділового спілкування як науки;
– розкрити категоріальний апарат дисципліни; визначити структурні елементи науки.
– навчити студентів вільно оперувати та розрізняти етичними поняттями, надавати їм актуального звучання, використовувати у професійній діяльності та приватному спілкуванні.
– орієнтуватися в історичних умовах виникнення та етапах розвитку етики бізнесу і ділового спілкування;
– знати предмет і об’єкт дисципліни;
– засвоїти проблематику предмету та дослідників головних проблем;
– отримати можливості застосування у професійній діяльності та спілкуванні;
– вміти ідентифікувати представників філософських напрямів та їх вчення, співвідносити їх з етапами розвитку світової філософської думки;
– розуміти структуру етичної свідомості;
– виокремлювати головні проблеми етики бізнесу та ділового спілкування із загальнокультурного чи філософського тла, чітко їх розрізняти;
– опанувати категоріальний апарат дисципліни.
Викладач: к.і.н., доцент В.М. Завадський
вивчення історії, основ функціонування, здобутків та перспектив розвитку Європейського Союзу.
Викладач: Доцент кафедри інформаційних систем управлення, к. і. н., доцент Ковальська Леся Андріївна
формування у студентів системи знань з теорії і практики соціокомунікаційних технологій, надання цілісного уявлення про принципи, засоби та особливості реалізації соціокомунікаційних технологій для впливу на громадську думку, їх комунікативні основи і практику в різних сферах діяльності. Розкрити сутність, технології та завдання соціокомунікаційних технологій шляхом виявлення історичних витоків та суспільної потреби становлення цієї сфери людської діяльності як окремої наукової дисципліни.
визначити сутність та зміст соціокомунікаційних технологій як науки та прикладної діяльності, показати, що технології роботи з громадськістю як стратегічна функція управління мають велике значення в умовах демократизації суспільства та глобалізації цивілізаційних процесів; показати спільне та відмінне у практичному здійсненні таких видів комунікаційної діяльності; розкрити зміст ключових понять теорії і практики соціокомунікаційних технологій; охарактеризувати основні технології та прийоми, що застосовуються у соціальній практиці з метою впливу на громадську думку; показати особливості застосування соціокомунікаційних технологій у сфері міжнародних відносин; сформувати знання і навички використання найефективніших форм і методів організації та здійснення зв’язків підприємства з цільовою аудиторією з грамотним використанням систем масової комунікації та засобів інформуванням суспільства; сприяти усвідомленню того, що в умовах формування інформаційного суспільства зростає значення комунікативних технологій як інструментів формування суспільної думки; показати, що зв’язки з громадськістю, які створюються за їхньою допомогою, все більше відіграють роль головного стратегічного капіталу організації; сприяти усвідомленню того, що створення атмосфери толерантності і взаєморозуміння є фактором підвищення ефективності менеджменту; надання студентам практичних навичок роботи в середовищі соціальних медіа.
Студент повинен знати: зміст основних понять соціокомунікаційних технологій, історію становлення соціокомунікаційних технологій як професійної діяльності; основні процеси зовнішньої і внутрішньої комунікації; процедурні технології соціокомунікаційних технологій; техніку конструювання інформаційних повідомлень і форми подачі інформаційних матеріалів; особливості організаційної і функціональної структури служби зв’язків з громадськістю в органах влади, політичних і громадських організаціях, державних установах, комерційних організаціях, військових і силових структурах; специфіку реалізації соціокомунікаційних технологій в умовах кризової ситуації, у міжнародних відносинах.
Студент повинен вміти: дати визначення термінології соціокомунікаційних технологій та застосовувати на практиці набуті теоретичні знання; мислити творчо, програмуючи суспільні наслідки своїх дій і відповідальність за їх результати; застосовуючи теоретичне осмислення розв’язувати проблеми суспільного життя через участь у широкому дискурсі громадськості з актуальних проблем сьогодення; застосовувати комунікаційні навички спілкування, вміти послідовно і аргументовано викласти свою думку, оволодівати методологією переконання, технологіями формування суспільної думки; користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями для пошуку, обробки та представлення інформації широкому загалу; застосовувати прийоми та навички роботи із засобами масової інформації.
Викладач: завідувач кафедри інформаційних систем управлення, професор, д. е. н., професор, Анісімова Ольга Миколаївна.
вивчення процесу становлення глобального інформаційного суспільства, визначення характеру змін професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства та оволодіння навичками роботи з сучасними інформаційними технологіями, необхідними для ефективної роботи фахівця з документознавства.
засвоєння основних засад та тенденцій формування глобального інформаційного суспільства; ознайомлення з існуючими концепціями інформаційного суспільства; вивчення світового досвіду становлення інформаційного суспільства в світі; усвідомлення зміни професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства; визначення основних проблем розвитку інформаційного суспільства в Україні; формування навичок пошуку потрібної інформації в інтернет-просторі; навчання студентів користуванню найпоширенішими в Інтернеті мультимедійними технологіями; надання студентам практичних навичок роботи в середовищі соціальних медіа; отримання навичок макетування та редагування веб-сайтів.
Студент повинен знати: зміст основних понять інформаційного суспільства, роль інформаційного суспільства для забезпечення належного ступеня політичного, економічного та соціального розвитку держави, форми та структуру потужних інформаційних мереж світу, характер їх роботу, місце інформаційного суспільства в процесі формування глобального інформаційного простору, особливості використання та основне призначення сучасних інформаційних технологій у роботі спеціалістів.
Студент повинен вміти: давати порівняльну характеристику традиційного, індустріального та інформаційного суспільств, характеризувати процеси глобалізації, що є характерними для головних сфер сучасного суспільства, застосувати набуті знання у практичній діяльності, обґрунтувати свою професійну та громадську позицію на рівні засвоєних практик, самостійно аналізувати факти, явища та процеси інформаційного суспільства, вміло вести діалоги, диспути, переговори при обговоренні теоретичних, практичних та інших питань, користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями для пошуку, обробки та представлення інформації.
Змістовні модулі: Сучасні уявлення про інформаційне суспільство: Інформаційне суспільство нова стадія розвитку цивілізації; Вплив інформаційного суспільства на світову економіку; Показники розвитку інформаційного суспільства; Моделі розвитку інформаційного суспільства; Соціально-економічні проблеми розвитку інформаційного суспільства; Соціальні протиріччя інформаційного суспільства; Економічні протиріччя інформаційного суспільства; Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні; Очікувані перспективи інформаційного суспільства.
Викладач: к. філос. н. Ковальський Г. Є.
сформувати уявлення про цінності європейського суспільства, показати її практичне значення для сьогодення; ознайомити студентів з особливостями розвитку цих цінностей в історичному контексті, головними аксіологічними категоріями; навчити студентів застосовувати ціннісні імперативи в своїй професійній діяльності та приватному спілкуванні.
– надати визначення головних європейських цінностей:
– розкрити ієрархію цінностей сучасної європейської цивілізації.
– дати розуміння сутності предмету, що вивчає дисципліна;
– познайомити з історичними етапами розвитку європейської цивілізації;
– розкрити особливості західної ціннісної парадигми;
– історичні умови виникнення та етапи розвитку європейської цивілізації;
– предмет і об’єкт навчальної дисципліни, що вивчає європейські цінності та її
– головні категорії;
– проблематику та дослідників головних аксіологічних проблем;
– площину і можливості застосування європейських цінностей у професійній діяльності та спілкуванні;
– ідентифікувати цивілізаційні цінності з їх творцями та носіями –представниками філософських напрямів, співвідносити їх з етапами розвитку світової та європейської філософської думки;
– відтворити структуру європейської свідомості;
– виокремлювати головні проблеми сучасної європейської цивілізації;
– чітко визначати загальнокультурне та філософське значення західних цінностей.
