Цивiльний захист

це функцiя держави, спрямована на захист населення, територiй, навколишнього природного середовища та майна вiд надзвичайних ситуацiй шляхом запобiгання таким ситуацiям, лiквiдацiї їх наслiдкiв i надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий перiод.

Надзвичайна ситуацiя – обстановка на окремiй територiї чи суб’єктi господарювання на нiй або водному об’єктi, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдiяльностi населення, спричинена катастрофою, аварiєю, пожежею, стихiйним лихом, епiдемiєю, епiзоотiєю, епiфiтотiєю, застосуванням засобiв ураження або iншою небезпечною подiєю, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кiлькостi загиблих i постраждалих, завдання значних матерiальних збиткiв, а також до неможливостi проживання населення на такiй територiї чи об’єктi, провадження на нiй господарської дiяльностi.

Стаття 20. Завдання i обов’язки суб’єктiв господарювання

1. До завдань i обов’язкiв суб’єктiв господарювання у сферi цивiльного захисту належить:

  1. забезпечення виконання заходiв у сферi цивiльного захисту на об’єктах суб’єкта господарювання;
  2. забезпечення вiдповiдно до законодавства своїх працiвникiв засобами колективного та iндивiдуального захисту;
  3. розмiщення iнформацiї про заходи безпеки та вiдповiдну поведiнку населення у разi виникнення аварiї;
  4. органiзацiя та здiйснення пiд час виникнення надзвичайних ситуацiй евакуацiйних заходiв щодо працiвникiв та майна суб’єкта господарювання;
  5. створення об’єктових формувань цивiльного захисту вiдповiдно до цього Кодексу та iнших законодавчих актiв, необхiдної для їх функцiонування матерiально-технiчної бази i забезпечення готовностi таких формувань до дiй за призначенням;
  6. створення диспетчерських служб вiдповiдно до цього Кодексу та iнших законiв, необхiдних для забезпечення безпеки об’єктiв пiдвищеної небезпеки;
  7. проведення оцiнки ризикiв виникнення надзвичайних ситуацiй на об’єктах суб’єкта господарювання, здiйснення заходiв щодо неперевищення прийнятних рiвнiв таких ризикiв;
  8. здiйснення навчання працiвникiв з питань цивiльного захисту, у тому числi правилам техногенної та пожежної безпеки;
  9. декларування безпеки об’єктiв пiдвищеної небезпеки;
  10. розроблення планiв локалiзацiї та лiквiдацiї наслiдкiв аварiй на об’єктах пiдвищеної небезпеки;
  11. проведення об’єктових тренувань i навчань з питань цивiльного захисту;
  12. забезпечення аварiйно-рятувального обслуговування суб’єктiв господарювання вiдповiдно до вимог статтi 133 цього Кодексу;
  13. здiйснення за власнi кошти заходiв цивiльного захисту, що зменшують рiвень ризику виникнення надзвичайних ситуацiй;
  14. забезпечення безперешкодного доступу посадових осiб органiв державного нагляду, працiвникiв аварiйно-рятувальних служб, з якими укладенi угоди про аварiйно-рятувальне обслуговування суб’єктiв господарювання, для проведення обстежень на вiдповiднiсть протиаварiйних заходiв планам локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв аварiй на об’єктах пiдвищеної небезпеки та потенцiйно небезпечних об’єктах, сил цивiльного захисту — для проведення аварiйно-рятувальних та iнших невiдкладних робiт у разi виникнення надзвичайних ситуацiй;
  15. забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберiгання, утримання, використання та реконструкцiї захисних споруд цивiльного захисту;
  16. здiйснення облiку захисних споруд цивiльного захисту, якi перебувають на балансi (утриманнI);
  17. дотримання протиепiдемiчного, протиепiзоотичного та протиепiфiтотичного режиму;
  18. створення i використання матерiальних резервiв для запобiгання та лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй;
  19. розроблення заходiв щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки i технiки, позитивного досвiду iз зазначеного питання;
  20. розроблення i затвердження iнструкцiй та видання наказiв з питань пожежної безпеки, здiйснення постiйного контролю за їх виконанням;
  21. забезпечення виконання вимог законодавства у сферi техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписiв, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здiйснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;
  22. утримання у справному станi засобiв цивiльного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;
  23. здiйснення заходiв щодо впровадження автоматичних засобiв виявлення та гасiння пожеж i використання для цiєї мети виробничої автоматики;
  24. своєчасне iнформування вiдповiдних органiв та пiдроздiлiв цивiльного захисту про несправнiсть протипожежної технiки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття дорiг i проїздiв на вiдповiднiй територiї;
  25. виконання iнших завдань i заходiв у сферi цивiльного захисту, передбачених цим Кодексом та iншими законодавчими актами.