Студент повинен знати

основні вимоги до складання й оформлення документації, класифікацію документів, Державний стандарти організаційно-розпорядчої документації, Національний стандарт України «ДСТУ 4163 – 2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» організацію контролю за проходженням і виконанням документів; способи організації раціональної роботи з документами.

Студент повинен вміти

застосовувати набуті теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань, правильно укладати й оформлювати документи відповідно до вимог чинних державних стандартів, формувати систему документів регулювання організаційних відносин, використовуючи загальну методику діловодства, раціонально організовувати та здійснювати контроль за функціонуванням системи документообігу.

Викладач: Завідувач кафедри інформаційних систем управлення, д. е. н., професор Анісімова Ольга Миколаївна

Мета

формування у студентів необхідних теоретичних і практичних знань про діловодство як діяльність з питань документування та організації роботи з документами у процесі управлінської діяльності; набуття практичних навичок з використання державних стандартів, інших нормативних і методичних документів для документаційного забезпечення управління; складання та оформлення усіх видів документів, які входять до складу уніфікованої системи організаційно-розпорядчих документів.

Завдання

навчити орієнтуватись у системах документації, складати документи відповідно до сучасних вимог, раціонально організовувати процеси проходження, виконання та зберігання документів, використовувати в роботі сучасні інформаційні технології.

Компетенції, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

Викладачі: Болгов В.Є., к.е.н., доцент, Воронін А.В., к.е.н., доцент

Мета

оволодіння основними принципами, прогресивними формами та методами складання бізнес-планів інвестиційних проектів, контролю за їх реалізацією, отримання інформації про можливі стратегії пошуку коштів для реалізація проектів.

Завдання

 розкрити теоретичні засади бізнес-планування;

 надати практичні навички щодо розробки бізнес-планів та оцінювання ефективності підприємницьких проектів;

 розкрити сутність, принципи та основні поняття фандрайзингу;

 визначити особливості залучення грантів та співпраці із фондами;

 визначити найбільш прості та зручні шляхи досягнення поставлених цілей, за рахунок залучення ресурсів на реалізацію проекту;

 надати інформацію щодо основ складання проекту, заявки, бюджету проекту, звітності та подяки;

 ознайомити з методами аналізу ринку та оцінки ризиків.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати

цілі, зміст, етапи, прийоми і методи бізнес-планування підприємницької діяльності;

 процес та інструментарій планування підприємницької діяльності;

 методи оцінки проектів;

особливості всього процесу залучення грантів;

методи роботи фандрайзера;

 етапи фандрайзингової діяльності;

основні принципи складання заявки на залучення гранту;

 особливості планування бюджету та ведення супровідної документації і звітності;

вміти

здійснювати пошук донора, гранту тощо;

складати заявку на отримання гранту;

проводити оцінку ринкових умов та ризиків;

здійснювати аналіз та моніторинг реалізованого проекту та окреслювати його функціонування у перспективі

 розробляти бізнес-плани підприємницької діяльності;

 оцінювати ефективність проектів з урахуванням їх ризиків;

 робити презентації та експертизу бізнес-планів;

Викладач: Примуш Микола Васильович

Мета

сформувати знання студента про сферу політики та виборчий процес, підвищити його громадянську свідомість.

Завдання

Надати інформацію про:

Сучасні тенденції політичного процесу.

 Типи виборчих систем у світі та в Україні;

 Технології виборчого процесу;

 Інститути публічної політики;

 Системи державного управління.

1.1. Студент повинен знати:

сутність політичних процесів у світі та в Україні; специфіку публічної політики в різних типах систем; проблеми та перспективи політичних реформ, що відбуваються в сучасній Україні;

1.2. Студент повинен вміти:

самостійно аналізувати політичні події, явища, процеси, що відбуваються в українському суспільстві та у світі; самостійно визначати свою громадянську позицію, брати участь в політичних дискусіях, диспутах, відстоювати свою точку зору, застосовувати отримані знання відповідно обраної професії.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

 ознайомлення студентів зі змістом права на кваліфіковану юридичну допомогу як різновиду гарантій правового захисту, гарантіями реалізації принципу забезпечення права на захист та кваліфіковану правову допомогу;

формування основних знань щодо порядку та форм адвокатської діяльності, ролі, прав та обов’язків адвоката у цивільному, господарському, кримінальному, адміністративному судочинство, відповідальності адвоката перед клієнтом;

надання знань з алгоритму надання та отримання адвокатської послуги.

Викладач: Патюк Світлана Олександрівна, к.ю.н., доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права

Фактична монополізація сфери надання правової допомоги у судах України саме адвокатами, в том числі внаслідок внесення змін до Конституції України, потягла за собою підвищену зацікавленість до адвокатської професії як з боку фахівців у сфері права, так і з боку пересічних громадян, юридичних осіб, потенційних клієнтів адвокатів.

Мета дисципліни

ознайомлення студента з системою наукових поглядів та розробок щодо кваліфікованої правової (юридичної) допомоги, формування знань щодо визначення основних ознак, яким повинна відповідати така допомога, особливостей захисту адвокатом прав фізичних та юридичних осіб.

Завдання дисципліни

 уміння застосовувати норми трудового права, права соціального забезпечення, цивільно-процесуального права у конкретних конфліктних ситуаціях.

 навички діяти згідно із стратегіями медіації;

 уміння користуватися спеціальною юридичною літературою.

Викладач: доцент кафедри цивільного права і процесу Амелічева Лілія Петрівна

Мета

формування системи теоретичних знань і практичних навичок та вмінь у галузі вирішення конфліктів в соціально-трудовій сфері, законодавчих і інших нормативно–правових актів, які стосуються суспільних відносин у зазначеній сфері.

Завдання

вивчення теорії конфліктології, набуття вмінь аналізу всебічної практики застосування норм трудового законодавства, права соціального забезпечення, особливо судової практики з питань вирішення трудових, соціально-забезпечувальних конфліктів (спорів), практики трудового арбітражу та примирних комісій, комісій по трудових спорах й ін.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

Викладач: Трегубов О.С., к.е.н., доцент

Мета

формування системи знань про закономірності та особливості розвитку підприємницької діяльності в Україні, про процес започаткування та ведення власної справи, надання практичних навичок роботи менеджера підприємницької структури.

Завдання

розкрити основну мету та визначити основні категорії підприємництва;

 дати чіткі уявлення про загальнотеоретичні засади підприємництва;

 ознайомити із сучасним станом розвитку підприємництва та його проблемами;

 сформувати у студентів цілісне бачення проблем підприємницької діяльності;

 озброїти студентів навичками і вміннями, необхідними для організації власної справи.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати

функції і правила поведінки бізнесмена;

 принципи і сутність господарських рішень, що приймаються в підприємницькій діяльності;

порядок ліцензування певних видів підприємництва.

розуміння співвідношення понять «управління», «менеджмент», «керівництво»;

 сутність і форми підприємницької діяльності;

механізм і витрати при створенні фірми;

вміти

 обрати вид підприємницької діяльності і обрахувати витрати на створення фірми;

 підготовити документи і зареєструвати фірму певної організаційно-правової форми;

 підготувати випуск акцій;

укласти угоду (договір);

 розробляти заходи щодо прийняття ефективних господарських рішень.

Викладач: к.е.н., доцент, доцент кафедри бізнес-статистики та економічної кібернетики Сивицька І.Г. (регіональний представник системи публічних закупівель ПроЗорро у Вінницькій області).

Мета

ознайомлення студентів із основами правового регулювання та основними інститутами сфери державних закупівель в Україні.

Завдання

надання студентам необхідних теоретичних знань щодо організації та здійснення державних закупівель, порядку проведення процедур закупівель, набуття вмінь та навичок з питань, що виникають під час здійснення процедур державних закупівель.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:

Після опанування дисципліни «Організація та здійснення публічних закупівель» студент повинен

знати

основні інструменти, норми та правила, які регулюють процеси розвитку системи публічних закупівель в Україні;

особливості організації й функціонування електронної системи публічних закупівель, правового регулювання та інформаційного забезпечення закупівель;

процеси планування, організації і здійснення процедур закупівель, управління контрактами, оскарження закупівель, державного контролю та відповідальності у сфері публічних закупівель;

застосовувати норми законодавства в сфері публічних закупівель;

використовувати електронну систему закупівель під час проведення процедур закупівель;

розробляти необхідну документацію для організації та здійснення закупівель.

вміти

Викладач: Злобін І.В., к.е.н., доцент

Мета й завдання курсу

Мета дисципліни полягає у формуванні компетентності студентів у різних сферах інформаційних технологій, маркетингу, менеджменту для організації та ведення власного бізнесу в мережі Інтернет.

Завдання курсу: основним завданням є отримання навичок ведення бізнесу в Інтернет-просторі та вивчення сучасних мережевих технологій, а саме:

проведення ринкових досліджень за допомогою мережевих інструментів та вибір оптимального ринкового сегменту;

 отримання навичок проведення рекламних кампаній за допомогою інформаційних систем та оцінка їх успіху;

 здійснення платежів за допомогою Інтернет-ресурсів;

встановлення та підтримка комунікаційних зв’язків з будь-яким абонентом у світі (за умов його підключення до мережі);

 володіння інструментами удосконалення адміністративного та господарського управління за допомогою хмарних технологій

Результати навчання

Студент повинен знати

основні мережеві інструменти для отримання верифікованої економічної ринкової інформації;

 засоби здійснення рекламних кампаній та методи їх аналізу;

 форми організації бізнесу в мережі Інтернет;

 основні програмні продукти для організації комунікації та платежів.

Студент повинен вміти

 встановлювати та підтримувати комунікаційні зв’язки з будь-яким абонентом у світі (за умов його підключення до мережі);

 використовувати інструменти удосконалення адміністративного та господарського управління.

провести ринкове дослідження для розвитку власного бізнесу;

 організувати рекламну кампанію за допомогою інформаційних систем;

 здійснювати платежі за допомогою інтернет-банкінгу;

Викладач: к.б.н., доцент Єрмішев О.В.

Мета дисципліни

ознайомити студентів із основними складовими харчових продуктів (білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, мінеральними речовинами, мікро-, макроелементами), їх значення для здоров’я людини; основами раціонального харчування, особливостями лікувально-дієтичного харчування та нетрадиційними методами харчування (голодування, сироїдіння, вегетаріанство); вплив макро- та мікронутрієнтів на здоров’я людини; захворюваннями які виникають при ентеральному харчуванні. Основи здорового харчування та дієтології це наука про раціональне харчування населення, про методи і умови найбільшого наближення фактичного харчування населення до фізіологічного оптимуму, який може бути досягнутий в конкретних умовах життя населення. Основи здорового харчування та дієтології як наука, а також як область практичної діяльності має на меті, раціоналізуючи харчування, сприяти підвищенню опірності організму, зниження смертності, подовження тривалості життя і підвищення працездатності населення. Як наслідок, основи здорового харчування та дієтології, поряд із іншими медико-біологічними галузями, має своєю метою розробку та забезпечення умов для тривалого і здорового життя населення.

Завдання дисципліни

засвоєння нових знань про роль природничих наук у становленні нутріциології і світових тенденцій в галузі здорового харчування.

Знати

основні фактори, що впливають на розвиток харчової індустрії в історичному аспекті;

 схожість та відмінність теорій збалансованого і адекватного харчування;

державну політику України в сфері здорового харчування;

світові тенденції здорового харчування;

 місце і роль спеціаліста-біолога у формуванні світогляду населення про необхідность раціоналізації харчування.

Вміти

використовувати сучасні методи трофології;

 давати оцінку любому виду їжі з точки зору теорії адекватного харчування;

 аналізувати фізіологічні ефекти впливу нутрієнтів на функціональний стан людини;

складати раціон харчування з заздалегідь визначеною харчовою та енергетичною цінністю;

аналізувати любу систему харчування чи дієту на її відповідність концепціі раціонального харчування.

Володіти навичками критичного аналізу і оцінки власних результатів та сучасних наукових досягнень в теорії адекватного харчування і дієтології; самостійним веденням інформаційно – бібліографічного пошуку про роль природничих наук в становленні нутріциології, про світові тенденції в галузі здорового харчування.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

соціально-особистісні компетентності (КСО)

брати участь у прийнятті спільних рішень, функціонуванні та поліпшенні демократичних інститутів, урегульовувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

 толерантність, вміння спілкуватися;

розуміння відмінностей, розуміння один одного, здатність жити з людьми різних культур, мов, релігій;

базові уявлення про моральні та естетичні аспекти людської діяльності, біоестетичні норми міжособистісного спілкування;

 здатність до пошуку альтернативних рішень у професійній діяльності;

соціальна відповідальність за результати прийняття професійних рішень.

Компетенції загальнонаукові (КЗН)

Компетенції загально-професійні (КЗП)

вміння використовувати основні знання з здорового харчування і дієтології для пояснення єдності процесів та законів природи;

 знання про взаємозв’язок між різними видами обміну: білкового, ліпідного, вуглеводного, водно-сольового для розуміння цілісності організмів живих систем;

здатність використовувати знання про нутріциологію у розв’язанні таких глобальних проблем людства, як сировинна, екологічна, продовольча та охорона здоров’я;

 здатність розуміти та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою, хімічними властивостями речовин з напрямками їх використання, зокрема, в дієтології і харчовій промисловості.

вміння застосовувати теоретичні знання, загальні біологічні та фізіологічні закони для вирішення практичних завдань професійного спрямування;

 здатність застосовувати знання про суть метаболічних процесів в організмі, значення біохімічних перетворень основних нутрієнтів для організму, калорійність поживних речовин для складання збалансованого харчового раціону різних груп населення;

 знання про біохімічні основи раціонального та інших альтернативних напрямків харчування (вегетаріанство, роздільне харчування тощо);

вміння визначати роль органічних та неорганічних сполук для здійснення фізіологічних функцій живих систем та здатність використовувати ці знання для професійної діяльності.

Викладач: Янчук Т.В., к.е.н., доцент

Предмет вивчення

базові категорії маркетингу; ціноутворення на ринку споживчих товарів; інструменти впливу на свідомість споживача; мерчендайзинг; торгова марка та бренд.

Мета й завдання курсу

набуття базових знань про маркетинг та маркетингову діяльність; умови задоволення потреб споживачів товарами та послугами; механізми впливу реклами на поведінку споживача та принципи ціноутворення на конкурентному ринку.

Поставлена мета досягається шляхом вирішення наступних завдань курсу:

визначення категорій «товар», «споживча цінність», «споживча задоволеність», «ціна», «якість», «споживач», «реклама», «бренд», тощо;

 визначення ефективності впливу маркетингових стимулів підприємств на поведінку споживачів;

 вивчення факторів внутрішнього і зовнішнього впливу на процес покупки індивідуального споживача;

 вивчення національних моделей ведення бізнесу;

 методи підвищення ефективності просування товарів (послуг) в мережі Інтернет.

Результати навчання.

Студент повинен знати та вміти:

базові уявлення про основи споживчого маркетингу;

 елементи комплексу маркетингу: товарну, цінову, розподільчу та комунікативну політику;

 фактори впливу на прийняття рішення про покупку;

 особливості поводження споживачів на різних ринках;

 принципи формування ціни у роздрібній мережі;

 вміти організувати ефективну рекламну компанії в мережі Інтернет (Інтернет-реклама; SEO; SMM (просування в соціальних медіа та формування іміджу компанії); консалтингу (web-аналітика і юзабіліті-аудит); розробці сайтів; створенні відеороликів), тощо.

Викладач: Попова О.В.

Мета

формування у студентів моральних цінностей педагогічної професії через засвоєння її нормативних засад, розвиток і саморозвиток професійної етичної культури на рефлексивній основі.

Завдання

формування якісно нової ментальності студентів як умови радикального

реформування суспільства;

розкриття соціальної та виховної значущості дотримання норм педагогічної етики у професійній діяльності;

 формування моральних цінностей педагогічної професії та відповідних якостей педагога;

 розвиток етичної культури на рефлексивній основі, спонукання студентів до самоаналізу своїх вчинків;

 визначення типових помилок педагогічної поведінки, пов’язаних із порушенням норм педагогічної моралі;

 ознайомлення з принципами, нормами і правилами професійно-педагогічної поведінки та чітке їх засвоєння;

розкриття особливостей етичної поведінки педагога при розв’язанні складних педагогічних ситуацій;

розвиток культури ділового спілкування у галузі освіти.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:

 виявляти та аналізувати типові помилки професійної поведінки педагога що пов’язані з порушенням норм педагогічної моралі;

виявляти, аналізувати несприятливі фактори та негативні наслідки, помилкові, афектні дії у педагогічній діяльності;

 прогнозувати та етично вирішувати конфліктні ситуації;

 застосовувати норми етикету у професійної діяльності.

 аналізувати та оцінювати професійну поведінку й діяльність педагогів;

здійснювати діагностику, самооцінку та регулювання власної професійної поведінки та діяльності;

 оцінювати індивідуальний ступень розвитку норм професійної етики;

 моделювати зразки моральної поведінки педагога у різних педагогічних ситуаціях;

 володіти категоріями педагогічної етики;

 досліджувати систему зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають професійну поведінку педагога;

 визначати співвідношення структури особистості педагога з вимогами до його професійної діяльності;

 уміння розкривати класифікацію невербальних засобів спілкування;

 уміння продемонструвати прийоми встановлення доброзичливих взаємин з учасниками освітнього процесу;

 аналізувати світоглядні, соціально і особистісно значущі філософські проблеми;

 уміння продемонструвати основні поняття етики;

уміння розкривати сучасні вимоги до професійно-моральних якостей педагога;

 здатність розкривати морально-психологічні основи професійного спілкування;

Викладач: Білоус Олена Юріївна, старший викладач кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права

Мета

сформувати у студентів систему знань щодо поняття, принципів, структури та організаційно-правових основ діяльності публічної служби в Україні, закріпити та конкретизувати в них інтерес до конкретних напрямів діяльності публічної служби, допомогти студентам з’ясувати свою майбутню роль у виконанні завдань, які ставить суспільство та держава перед майбутніми професіоналами.

Завдання

ознайомлення студентів із сутністю основних категорій у сфері публічної служби, її системою та складовими; місцем державної служби в системі публічної служби, її принципами, видами та правовими засадами; основними моделями державної служби, організаційно-правовими засадами управління державною службою, правовим статусом державних службовців, особливостями проходження державної служби та запобігання корупції у сфері публічної служби, особливостями державної служби в окремих органах публічної влади та служби в органах місцевого самоврядування.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

студенти будуть вміти: використовувати отримані знання у практичній діяльності, вільно орієнтуватись у системі нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері публічної служби, правильно тлумачити та застосовувати правові норми, що регулюють відносини у сфері публічної служби, використовувати досягнення юридичної науки для вирішення професійних завдань у сфері публічної служби, застосовувати наукову та спеціальну літературу, електронні та інші інформаційні джерела.

Викладач: Клочковський О.В., к.е.н., доцент

Мета

підготовити бакалаврів до успішної роботи в соціально-культурній сфері на основі формування у студентів системи знань та навичок щодо організації часу та підвищення власної ефективності.

Завдання

надати ясне і чітке уявлення про теоретичні та методологічні засади сучасного тайм-менеджменту;

виробити навички самоорганізації, самомотивації, формування цілей, розстановки пріоритетів, делегування повноважень, контролю і оцінки особистих показників діяльності, освоїти навички володіння методами організації робочого часу та раціонального використання ресурсів;

сформувати навички самостійної, творчої роботи.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни (відповідно до міжнародних вимог до компетенцій менеджерів проектів IPMA International Competence Baseline (ICB):

1) технічні компетенції: формулювати життєві цілі та цілі організації; обґрунтовувати прийняті рішення; розподіляти ресурси для ефективної самоорганізації; використовувати технології планування власного часу, принципи планування поточного дня; визначати критерії оцінки власної ефективності; проектувати міжособистісні, групові та організаційні комунікації, правильно розставляти пріоритети, управляти особистою кар’єрою, використовувати отримані знання для подальшого саморозвитку.

2) поведінкові компетенції: орієнтація на результат, особиста ефективність, творчість, самоконтроль, самомотивація, досягнення цілей.

3) контекстуальні компетенції: підприємницька діяльність, управління організаціями, управління персоналом, управління особистою ефективністю.

Викладач: к. е. н., доц. Юрчишена Людмила Вікторівна

Мета дисципліни

підвищення рівня фінансової грамотності у студентів неекономічних спеціальностей, набуття практичних навичок використання фінансових продуктів, ефективне управління власним бюджетом, прийняття впевнених та зважених фінансових рішень відповідно до життєвих обставин.

Завдання

формування навиків фінансового планування життя;

планування великих подій і покупок, здійснення розумних покупок;

формування практичних аспектів відкриття власної справи і використання в повсякденному житті фінтех (високотехнологічні фінансові сервіси);

 уміння управляти своїми власними і сімейними фінансами з метою підвищення власного добробуту;

 формування навиків користування фінансовими послугами, продуктами та інтернет банкінгом;

 впровадження навиків активного користування фінансовими послугами, асортимент яких розширюється;

 управління та накопичення власних заощаджень, зменшення або уникнення ризику непосильних боргів;

 формування практичних знань розпізнати шахрайських схем «швидкого забезпечення» або інших фінансових пірамід.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

вміння використовувати сучасні фінансові продукти;

 планувати власну фінансову незалежність та бюджет сім’ї;

 розуміти, що вигідніше: зберігати чи інвестувати;

 розуміти як родина може заощаджувати гроші та здійснювати правильний вибір вкладення накопичених коштів.

Викладач: к.е.н., доцент Середа Ганна Володимірівна

Мета

формування навичок в сфері соціально-психологічних основ управління персоналом, трудовим колективом; командами та ситуативними групами людей, занятих спільною цілеспрямованою діяльністю.

Завдання

1) сформувати уявлення про зміст управління людьми та технології соціально-психологічного впливу;

2) сформувати навички управління колективами, командами, персоналом із застосуванням соціально-психологічних технологій управління;

3) сформувати соціальні та внутрішньоособистісні установки на спроможність управляти іншими людьми.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.

знаннєві

розуміння теорій та технологій управління й лідерства;

розуміння психологічних основ впливу на людину, групу людей;

 знання стилів управління;

розуміння психофізіологічних основ ефективних комунікацій;

 знання принципів формування команд та стадій командної взаємодії;

 основи конфліктології;

розуміння сутності поняття корпоративна культура та важливості її формування в організації;

 знання крос-культурних аспектів спілкування.

навичкові

мотивувати людей на досягнення поставлених цілей;

 попереджувати та розв’язувати конфлікти;

формувати корпоративну культуру, сприятливий соціально-психологічний клімат.

 застосовувати в залежності від ситуації ефективний стиль керівництва;

 формувати та розвивати власні лідерські компетенції;

 формувати ефективні команди та управляти командною роботою;

управляти колективами, командами в залежності від типу ситуації, психологічного типу учасників, зрілості колективу;

 професійно будувати міжособистісні комунікації в професійній та соціальних сферах;

 проводити презентації та публічні виступи;

Викладачі: к.б.н., доцент Лялюк Наталія Михайлівна, к.с.-г.н Маркелова Аліна Василівна

Мета курсу

засвоєння ідей та концепцій стратегії розвитку людства, набуття глибоких знань, компетентності у проблемах прав природи (право на життя, на природну свободу і благополуччя в природному середовищі існування, на необхідну для життя частку земних благ, право на існування та ін.); право майбутніх поколінь; поділ відповідальності; презумпція небезпеки та ін.; засвоєння знань з основних дилем біоетики (евтаназія, аборт, ін.); вивчення прав та обов’язків пацієнтів, основ відношень лікар та пацієнт; основ біобезпеки, аспекти правомірності генетичного модифікування організмів, штучного відтворення, клонування та програмування людини.

Завдання курсу

формування знань про моделі взаємовідносин між лікарем і пацієнтом; біоетичні аспекти основ спілкування хворого з персоналом лікувальних закладів і сім’єю; морально-етичні принципи правдивості та інформованої згоди, лікарської помилки; медико-етична і права оцінка штучного аборту; біоетичні проблеми використання нових репродуктивних технологій; біоетичні та правові проблеми трансфузіології, трансплантології та регенеративних технологій; біоетичні та правові проблеми клінічних досліджень лікарських препаратів і медичних технологій; біоетичні проблеми при проведенні дослідів на тваринах та проведення біомедичних наукових досліджень; біоетичні проблеми контролю генетичних технологій і модифікацій природи людини, клонування людини і тварин; медико-етична оцінка генної інженерії; біоетична проблема вмирання і смерті, оцінка самогубства; медико-етична та правова оцінка пасивної і активної евтаназії.

соціально-особистісні компетентності (КСО)

розуміння та сприйняття біоетичних норм поведінки відносно інших людей і відносно природи (принципи біоетики);

базові уявлення про моральні та естетичні аспекти людської діяльності, біоестетичні норми міжособистісного спілкування, відношення людини до природи;

здатність до використання професійного рівня у громадській діяльності та володіння активною громадською позицією;

здатність до пошуку альтернативних рішень у професійній діяльності;

соціальна відповідальність за результати прийняття професійних рішень.

Компетенції загальнонаукові (КЗН)

знання засад і принципів державної політики у сфері охорони здоров’я, трансплантології;

знання принципів коеволюції суспільства і природи, сталого розвитку, здатність до їх використання в професійній і соціальній діяльності;

знання принципів біоетики;

здатність використовувати знання біоетики та біобезпеки у професійній діяльності та прийнятті рішень у професійній сфері.

Компетенції загально-професійні (КЗП)

здатність використовувати знання біоетики та біобезпеки у професійній діяльності та прийнятті рішень у професійній сфері.

Викладач: д.і.н., професор кафедри історії слов’ян Олена Вікторівна Стяжкіна.

Предмет

Процес соціального конструювання гендерних відносин в історії, освіті, культурі, мові, політиці, економіці тощо.

Мета і завдання

Даний курс має на меті ознайомлення студентів з ґендерними аспектами соціального життя, збагатити їх знання засобами аналізу структурних компонентів ґендерних політик та ідеологій, що відтворюють асиметрію ґендерних відносин; використовувати у аналітичній і практичній роботі навички ґендерного вимірювання подій, сучасних програм, заяв, розумітися у ґендерних дисплеях.

У результаті опанування курсу студенти будуть

Знати

поняття «гендер» (як соціально-рольову й культурну інтерпретацію рис особистості та моделей поведінки чоловіка та жінки; як політику рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації);

об’єктивні соціальні, економічні, політичні та культурні умови, що породжують, зумовлюють і відтворюють нерівність статей.

Вміти

аналізувати роль жінок і чоловіків як суб’єктів соціального світотворення, їх світобачення та потенційних можливостей у перетворенні соціальних відносин та їх упорядкованості;

 аналізувати чинні підручники, сучасні теорії з точки зору дотримання ґендерної рівноваги, зокрема у соціально-політичній та владній сферах;

 виявляти гендерно зумовлену природу всіх соціальних та інституційних відносин;

 критично осмислювати форми соціальних відносин в інтересах жінки й чоловіка як рівноправних на основі відповідного аналізу діяльності.

Додаток

Шановне студентство!

Якщо вам цікаво дізнатись:

– Чим жінка відрізняється від людини й чи відрізняється від людини чоловік;

– Чому дітей у спідницях попереджають про те, що треба слідкувати за вагою, дбати про фігури й не товстіти а дітей у брюках примушують їсти, наголошуючи, що організму, який росте, все на користь;

– Чому ми кажемо, що всі люди – брати, хоча декотрі з них – сестри;

– Чи права була Маргарет Мід, яка зауважила, що «батько – це біологічна необхідність, але соціальна випадковість»;

– Чи правда, що на конкурсі жіночої логіки завжди перемагає генератор випадкових чисел;

– Чому дієслово «хто загубив помаду?» пишуть у жіночих туалетах, хоча судячи по формі дієслова «загубив» цим склеротиком точно є чоловік;

– Чому чоловічий успіх – це завжди гомосоціальний спектакль;

– Чому, коли чоловік каже, що йому немає чого вдягти, він має на увазі, що в нього немає нічого чистого, а коли те саме говорить жінка, має на увазі, що у неї немає нічого нового;

– Як впливає на розвиток людства перев’язування одних пакетів із немовлятами – рожевим, а інших – блакитним;

– Чи точно «тато знає краще» чи йому це тільки здається;

– Чи може родина складатися з трьох студентів;

– Чому Ахіллу плакати було можна, а сучасному чоловіку – ні;

– Скільки коштує ситуація, коли «дружина сидить вдома та нічого не робить»;

– І чи можна змінити мову так, щоб при слові генеральша ми уявляли не дружину генерала, а чоловік Ангели Меркель не називався б «першою леді»,

То «Гендерні студії» – це саме те, що вам потрібно.

Це не сумно, не страшно, корисно та трошечки розширює уяву про те, як хитро та жорстко конструюється будь-яке суспільство.

Доктор історичних наук, професор кафедри історії слов’ян
Олена Стяжкіна

Зміст курсу розкривається в наступних темах:

1. Вступ до курсу «Ґендерні студії»

2. Гендерна соціалізація і ґендерна стратифікація.

3. Гендер і мова.

4. Гендер як історія.

5. Жінка і чоловік у міфологіях і релігіях.

6. Материнство і батьківство.

7. Доктрини фемінізму.

8. Патріархат як соціальна система та універсальна структура панування.

9. Гендерні аспекти політичних режимів.

10. Ґендерні історії в Україні.

Викладач: к.і.н., доцент В.М. Завадський

Мета

вивчення історії, основ функціонування, здобутків та перспектив розвитку Європейського Союзу.

Завдання

вивчення історії економічної та політичної інтеграції країн Європи;

 формування знань про євроінтеграційні процеси;

 аналіз функцій органів управління ЄС;

дослідження перспектив розвитку Євросоюзу;

розгляд спільної політики ЄС;

 аналіз основних політичних та економічних здобутків ЄС.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

 знання про історію та основи функціонування ЄС;

 вміння аналізувати спільну європейську політику;

розуміння сутності спільної політики об’єднаної Європи;

 опанування основ європейського права;

 осмислення ролі ЄС у світовій політиці.

Викладач

Завідувач кафедри інформаційних систем управлення, д. е. н., професор Анісімова Ольга Миколаївна

Мета

вивчення процесу становлення глобального інформаційного суспільства, визначення характеру змін професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства та оволодіння навичками роботи з сучасними інформаційними технологіями, необхідними для ефективної роботи фахівця з документознавства.

Завдання

засвоєння основних засад та тенденцій формування глобального інформаційного суспільства; ознайомлення з існуючими концепціями інформаційного суспільства; вивчення світового досвіду становлення інформаційного суспільства в світі; усвідомлення зміни професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства; визначення основних проблем розвитку інформаційного суспільства в Україні; формування навичок пошуку потрібної інформації в інтернет-просторі; навчання студентів користуванню найпоширенішими в Інтернеті мультимедійними технологіями; надання студентам практичних навичок роботи в середовищі соціальних медіа; отримання навичок макетування та редагування веб-сайтів.

Компетенції, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

Студент повинен знати

зміст основних понять інформаційного суспільства, роль інформаційного суспільства для забезпечення належного ступеня політичного, економічного та соціального розвитку держави, форми та структуру потужних інформаційних мереж світу, характер їх роботу, місце інформаційного суспільства у процесі формування глобального інформаційного простору, особливості використання та основне призначення сучасних інформаційних технологій у роботі спеціалістів.

Студент повинен вміти

давати порівняльну характеристику традиційного, індустріального та інформаційного суспільств, характеризувати процеси глобалізації, що є характерними для головних сфер сучасного суспільства, застосувати набуті знання у практичній діяльності, обґрунтувати свою професійну та громадську позицію на рівні засвоєних практик, самостійно аналізувати факти, явища та процеси інформаційного суспільства, вміло вести діалоги, диспути, переговори при обговоренні теоретичних, практичних та інших питань, користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями для пошуку, обробки та представлення інформації.

знаннєві:

– знання основних методів і способів формування, підтримання та зміни корпоративної культури;

– усвідомлення ролї керівництва в становленні і розвитку культури організації; етичних принципів службових взаємин «по вертикалі» та «по горизонталі»;

– розуміння концепції «корпоративної соціальної відповідальності»;

– знання етичних основ комунікації з офіційними особами та діловими партнерами в рамках ділового протоколу;

– шляхи формування та методи оптимізації персонального і корпоративного іміджу;

– знання вимог і принципів ділового етикету, особливостей міжкультурної комунікації і бізнес-етикету зарубіжних країн.

навичкові:

– аналізу впливу елементів корпоративної культури на формування іміджу організації;

– розробки корпоративного етичного кодексу;

– діагностування та виявлення типів проблемних ситуацій в бізнес-середовищі;

– створювання умов ефективної ділової комунікації з урахуванням національної специфіки різних корпоративних культур.

– володіння сучасними методами діагностики культури організації;

– опанування технологіями рішень соціальних проблем на корпоративному рівні;

– володіння методами формування корпоративного та персонального іміджу;

– формування навичками орієнтації в питаннях управлінської етики

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни.

1) сформувати розуміння світоглядних, соціально і особисто значущих проблем ділової етики і корпоративної культури;

2) сформувати навички планування, організації та управління корпоративними піар-кампаніями;

3) сформувати уміння розробляти та управляти корпоративною культурою організацій.

Викладач: к.е.н., доцент Тахтарова Клавдія Анатоліївна

Мета

формування навичок розробки корпоративної культури та корпоративних піар-кампаній для зміцнення корпоративного духу організацій будь-якої сфери діяльності.

Завдання

Викладач: (кафедра МЕВ)

Мета

сформувати уявлення про комунікативні моделі та специфіку прояву національних поведінкових характеристик в процесі міжкультурної взаємодії.

Завдання

формування уявлення про різноманітність культурного сприйняття світу,

 освоєння понятійного апарату і основних положень крос-культурних комунікацій;

 розвиток здатності до правильної інтерпретації конкретних проявів комунікативної поведінки в різних бізнес-культурах для успішного міжособистісного і ділового спілкування,

вивчення національних моделей ведення бізнесу.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

 здатність порівнювати культурне середовище різних країн, використовуючи відомі теорії крос-культурного спілкування;

 здатність прогнозувати можливі труднощі в міжнародних операціях в ситуаціях крос-культурних відмінностей;

 здатність розробляти план комунікацій з урахуванням крос-культурних відмінностей;

 здатність розпізнавати бар’єри і проблеми, які можуть виникнути через відмінності в культурі;

 здатність проводити ділові переговори з представниками різних культур;

 здатність використовувати міжкультурні особливості управління для прийняття оптимальних рішень в конкретних умовах.

знати:

• стислу історію і специфіку логіки як науки;
• формальну структуру теоретичного пізнання людини та його базові закономірності;
• термінологічний апарат логіки;

вміти:

• застосовувати навички точного визначення термінів, класифікації понять;
• аргументовано вести діалог (доведення, спростування тез тощо);
• самостійно розв’язувати логічні задачі, які безпосередньо пов’язані з майбутньою практичною діяльністю;
• долати пастки логічного, організаційного та іншого характеру.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

– кваліфікованого визначення взаємовідношення між судженнями різних типів за критерієм істинності;

– користування модальними операторами різних типів (доведеності, сумнівності знання тощо);

– застосування теорії побудови істинних умовиводів різних типів (дедуктивних, індуктивних та за аналогією);

– кваліфікованого формулювання доведення і спростування – згідно з правилами щодо тези, аргументів та демонстрації.

– наукового оцінювання правильності власного мислення згідно з законами логіки, вимогами чіткості, однозначності, несуперечливості та доведеності форм мислення;

– дихотомічного і класифікаційного поділу обсягу понять;

– розкриття змісту понять адекватно до логічних правил (формулювання дефініцій);

Викладач: Білецький Віталій Володимирович, к. філос. н., доц.

Мета

формування системи знань про основні категорії, закони і форми правильного мислення.

Завдання

засвоєння теоретичних положень традиційної формальної логіки у контексті їх історичного розвитку; з’ясування закономірного зв’язку між поняттями, судженнями, умовиводами; засвоєння навичок точного визначення термінів, класифікації понять, аргументованого проведення діалогу; формування у студентів здатності самостійно вирішувати логічні задачі, які безпосередньо пов’язані з майбутньою практичною діяльністю; засвоєння сучасних методів перевірки правильності будови міркування, перевірки гіпотез.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

Викладач: доц. Мартинчук І.І.

Об’єктом вивчення є українська культура, культурно-побутові особливості етнічних спільнот України у минулому і сьогодні.

Мета

формування системного і цілісного знання про побутову культуру українців як стикову наукову дисциплін, її місце в системі знань про закономірності і регіональні особливості розвитку культури.

Завдання

сприяння аналiзовi передумов, закономірностей, причин та наслідків розвитку культурно-побутових процесів в Україні;

 формування розуміння культурних процесів і сучасних проблем побутової культури українців;

 визначати сутність культурно-побутових процесів в Україні у минулому і сьогоденні.

визначати культурно-побутові особливості, які виконують етнічні функції та новації, що пізніше ввійшли в повсякденне життя населення України;

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:

 формувати уявлення про вплив етнокультурного чинника на процес національного державотворення;

застосовувати набуті знання для розуміння явищ етнонаціонального, соціального та культурно-побутового напрямку.

 аналізувати культурантропологічний, соціально-культурний розвиток певної країни чи регіону, застосовувати культурологічний матеріал у власних наукових дослідженнях.

визначати картину етнічних і соціально-культурних змін етносу у часовому і просторовому відношеннях;

давати узагальнюючи наукові характеристики етносів, враховуючи фактичний матеріал про етнічні спільноти, їх культуру і побут;

 аналізувати вплив міжетнічних і міжкультурних контактів на весь спектр культурно-побутового життя етносу.

Викладач: ст. викл. Курзенкова А.О.

Мета

розкрити особливості сучасної політичної картини світу, орієнтуватися в міжнародному політичному житті.

Завдання

вивчення етапів формування сучасної політичної карти світу;

 засвоєння інформації про основні форми державного устрою, систему органів державної влади, функції державних кордонів і столиць;

 вивчення суперечливих питань стану сучасної політичної карти світу;

 аналіз територіального співвідношення політичних сил;

 окреслення особливостей електоральної географії в країнах світу;

дослідження географії політичних режимів у світі;

 розкриття географії воєнно-політичних конфліктів в окремих регіонах світу;

виявлення впливу глобалізаційних процесів на політичну карту світу;

 визначення особливостей політико-географічної ситуації в Україні.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

 класифікувати глобальні проблеми, окреслювати шляхи їх вирішення;

 оцінювати стан та давати прогнози ролі України у світовому політичному просторі;

проводити класифікацію країн за ідеологічною орієнтацією, державно-правовим режимом;

 проводити SWOT-аналіз країн.

 здійснювати аналіз сучасної політичної карти світу;

 аналізувати політико-географічну ситуацію в окремій країні або регіоні;

 виявляти географічні особливості сучасних воєнно-політичних конфліктів;

Студенти знатимуть:

– сутність найбільш поширених концепцій публічної історії;

– особливості репрезентації історичного знання в публічній сфері;

– теорії масових комунікацій та постмодерні теорії філософії історії;

– як аналізувати історичну інформацію;

– яким чином працювати з соціальними мережами, пабліками;

– методи та схеми аналізу історичного художнього та документального кіно, художньої літератури з історичної тематики.

вмітимуть:

– аналізувати кіно, медіа, публічні та музейні простори;

– аналізувати особливості геймифікації історії;

– виділяти ключові компоненти в національних наративах, що впливають на формування історичної свідомості.

– працювати з публічними просторами та ландшафтами, пов’язаними з історичною репрезентацією.

Викладач: Лягуша Антон Олександрович

Мета

дати основи знань про репрезентацію минулого в публічних просторах, комп’ютерних іграх, художньому і документальному кіно, коміксах та соціальних мережах, навчити використовувати міждисциплінарні підходи і методи історичного дослідження для реалізації проектів, що поєднують критичне осмислення історичних знань з розумінням публічних дискусій та сприйняттям минулого у сучасних суспільствах.

Завдання

проаналізувати розвиток популярної та прикладної історії; розглянути наукові роботи з ключових проблем репрезентації історії в масовій культурі, мистецтві, публічних просторах; розвинути навички критичного мислення та роботи з публічними просторами, які формують історичну культуру.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:

Викладач: д. філол. н., професор Лукаш Галина Павлівна

Мета

ознайомити студентів з центральними поняттями і термінами сучасної семіотики, навчати вільно оперувати семіотичними категоріями та термінами Створити передумови для загальносеміотичного підходу до проблем наук про людину й культуру і тим самим сприяти подоланню концептуальної роз’єднаності гуманітарних дисциплін, представлених в навчальних програмах.

Завдання

засвоїти основні операції із семіотичними структурами і застосовувати їх у змодельованих ситуаціях; отримати знання про створення та використання різних знаків і знакових систем, а також побудованих на їх основі природних і штучних мов.

Компетенції, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни

Студент повинен знати

основні методи і прийоми знакового, системно функціонального і структурного опису природної мови.

Студент повинен вміти

аналізувати основний лінгвістичний об’єкт, текст / дискурс з точки зору його знакової природи і з урахуванням специфіки лінгвістичних і національно-культурологічних характеристик різного рівня; визначати принципи побудови та функціонування знакових систем, аналізувати будь-яке соціокультурне явище як знакову систему, виявляти знакову взаємодію у знакових системах; оцінювати лінгвістичні, паралінгвістичні й екстралінгвістичні засоби передачі інформації; адекватно використовувати потенціал мови для досягнення комунікативних цілей з урахуванням його знакової природи; переносити семіотичні методи на різні галузі знань; виявляти знаковий характер різних ситуацій в людському суспільстві; досліджувати і проектувати знакові системи, що використовуються в процесах передачі і обробки інформації; уміння використовувати на практиці розроблені в семіотиці різні дослідницькі методи і прийоми.

Назва дисципліни: “Words and Their Meanings” (Слова та їхні значення), у межах якої передбачається курс лекцій на тему “English words and their meanings: ways of formation and development” (Англійські слова та їхні значення: способи утворення і розвитку) є однією з альтернативних гуманітарних дисциплін підготовки бакалаврів.

Викладач: к. філол. н., доц. Оленяк Мар’яна Ярославівна

Мета

ознайомити студентів з основними параметрами формування слів та їхніх значень; сприяти розвитку особистісної ерудиції студента; вдосконалити навики володіння англійською мовою, оскільки курс буде викладатися англійською мовою.

Завдання

вивчити: а) способи утворення, б) особливості запозичення та в) закономірності розвитку слів англійської мови від давньоанглійського періоду до сьогодення

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни:

 знання закономірностей розвитку лексичних систем, властивих не лише англійській мові, а й усім мовам загалом;

 формування та поглиблення фонових знань стосовно історії та її впливу на лексичний склад англійської мови;

 вміння в окремих випадках визначати джерела запозичення слів;

 здатність наведення численних прикладів різних видів розвитку слів англійської мови та їхніх значень;

 здатність сприймати теоретичний матеріал англійською мовою.

Стислий зміст тем курсу лекцій

1. Semantics. Variable Meaning. (Семантика. Змінне значення.)

2. Etymology and Meaning. How Meaning Changes. (Етимологія і значення. Як змінюються значення слів.)

3. Generalisation and Specialisation. Transfer of Meaning. (Генералізація і конкретизація. Перенос значення.)

4. Pejoration and Amelioration. Taboo and Euphemism. (Зневажливість та меліорація. Табу та евфемізми.)

5. Intensifying Words. Semantic Change. (Слова-інтенсифікатори. Зміна семантики.)

6. Ways of Creating Words. (Способи утворення слів.)

7. Compounding and Affixation. (Словоскладання та афіксація.)

8. Shortening and Blending. (Скорочення і злиття слів)

9. Shifting Words to New Uses and Sources of New Words. (Використання слів у новому значенні та джерела виникнення нових слів.)

10. Latin, Greek and Scandinavian and French Loanwords. (Латинські, грецькі, скандинавські та французькі запозичення.)

11. Spanish, Italian, German Loanwords and the Ones from the East. (Іспанські, італійські, німецькі запозичення та запозичення зі сходу.)

12. The Sources of Recent Loanwords. (Джерела недавніх запозичень.)

Оскільки курс викладається англійською мовою, обов’язковим є володіння англійською мовою на рівні В1 за шкалою Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.

Тривалість курсу – один семестр, 2 год. на тиждень.

Форма контролю – виконання тестових завдань на комп’ютерах.

Викладач: Ковальський Григорій Євгенович, к. філос. н.

Мета

сформувати уявлення про базові європейські цінності.

Завдання

дати розуміння суті предмету, що вивчає дисципліна; познайомити з історичними етапами розвитку європейського суспільства; показати практичне значення дисципліни та навчити студентів вільно оперувати та розрізняти поняття, надавати їм актуального звучання, використовувати у професійній діяльності та приватному спілкуванні.

Компетентності, які будуть сформовані у студента в результаті опанування дисципліни. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати

– історичний розвиток європейського суспільства і найбільш значимі тенденції його сучасного становлення;

– історичні умови виникнення та етапи розвитку вивчення дисципліни;

– предмет і об’єкт, головні категорії дисципліни;

– проблематику та дослідників головних проблем;

– можливості застосування у професійній діяльності та спілкуванні;

– позитивні досягнення в аксіології різних філософських шкіл, окремих постатей західної й вітчизняної філософії.

уміти

– оперувати категоріальним апаратом дисципліни для оцінки та аналізу сучасної аксіологічної дійсності;

– розглядати розвиток світового суспільства з методології цивілізаційного підходу;

– ідентифікувати цивілізаційні поняття із представниками філософських напрямів та їх вченнями;

– використовувати у професійній діяльності набуті теоретичні уявлення про європейське суспільство та його аксіологічні характеристики;

– виокремлювати головні проблеми європейської цивілізації із загальнокультурного чи філософського тла;

– використовувати інструментальні засоби дисципліни для обґрунтування свого власного світогляду.