Формування особистості–професіонала, інтелектуальної, інформованої, інноваційної, самоідентифікованої, інтегрованої у суспільство, який володіє теорією і практикою комплексного лінгвістичного аналізу публіцистичного тексту,навичками творення, редагування і оцінювання письмових і усних публіцистичних текстів різних типів і піджанрів.

1 Інтегральні компетентності

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі теоретичної та прикладної лінгвістики, публічної лінгвістики в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає проведення досліджень та / або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

2 Загальні компетентності

ЗК–1:здатність спілкуватися державною / іноземною мовами як усно, так і письмово;
ЗК–2:здатність бути критичним і самокритичним;
ЗК–3: здатність навчатися та самонавчатися;
ЗК–4:здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел;
ЗК–5: уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми, працюючи в команді та автономно.
ЗК–6:здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
ЗК–7: здатність проведення досліджень на належному рівні з використанням інформаційних і комунікаційних технологій;
ЗК–8: здатність генерувати нові ідеї (креативність);
ЗК–9:уміння застосовувати комунікативні стратегії й вибудовувати ефективну комунікацію з різними суб’єктами взаємодії;

3 Спеціальні компетентності

СК–1. Здатність вільно орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах і школах.
СК–2. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.
СК–3. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.
СК–4. Усвідомлення методологічного, організаційного та правового підґрунтя, необхідного для досліджень та/або інноваційних розробок у галузі філології, презентації їх результатів професійній спільноті та захисту інтелектуальної власності на результати досліджень та інновацій.
СК–5. Здатність застосовувати поглиблені знання з прикладної та публічної лінгвістики для вирішення професійних завдань;
СК–6. Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату.
СК–7.Здатність до оволодіння правилами риторико–публіцистичного дискурсу, навичками публічного мовлення: аргументації, критики, ведення дискусії та полеміки;
СК–8.Здатність до проведення самостійного наукового дослідження, присвяченого актуальним проблемам лінгвістики, риторики, герменевтики а також до застосування/впровадження його результатів;
СК–9.Здатність до надання консультацій і здійснення лінгвістичних експертиз із дотримання норм української літературної мови та культури мови;
СК–10. Здатність ефективно й компетентно брати участь у різних формах наукової комунікації (конференції, круглі столи, дискусії, наукові публікації) в галузі філології;
СК–11. Здатність осмислювати літературу як полісистему, розуміти еволюційний шлях розвитку вітчизняного і світового літературознавства.
СК-11. Здатність формувати лінгвістичне забезпечення інформаційних систем різних типів.
СК-12. Вміння будувати формальну систему для опису складної задачі.

ПРН–1. Оцінювати власну навчальну та науково–професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.
ПРН–2.Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.
ПРН–3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в прикладній лінгвістиці.
ПРН–4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування.
ПРН–5. Знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня.
ПРН–6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.
ПРН–7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці.
ПРН–8. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти прикладної лінгвістики, публічної лінгвістики.
ПРН–9. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів,жанрів, а також жанрів і піджанрів публічної лінгвістики;
ПРН–10. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
ПРН–11. Дотримуватися правил академічної доброчесності.
ПРН–12.Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних (лінгвістичних) питань, власний погляд на них та його обґрунтування фахівцям і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.
ПРН–13. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.
ПРН–14. Планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та/або інноваційні розробки в конкретній філологічній (лінгвістичній) галузі.
ПРН–15. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства.
ПРН–16. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів і жанрів.
ПРН–17. Створювати, аналізувати та інтерпретувати різножанрові письмові й усні медіатексти.
ПРН–18.Застосовувати новітні методики лінгвістичної інтерпретацiї текстів публіцистичного стилю та герменевтичного аналізу юридичних, суспільно–політичних таін. текстів;
ПРН–19. Застосовувати правила риторико–публіцистичного дискурсу, навички публічного мовлення: аргументації, критики, ведення дискусії та полеміки;
ПРН–20. Демонструвати ораторські навички при продукуванні усних і письмових текстів, спрямованих на взаємодію з аудиторією; вести аргументовану дискусію з тих чи тих (юридичних, політичних, наукових, релігійних тощо) проблем.
ПРН-21. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з прикладної та публічноїлінгвістикидля розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.