Освітньо-наукова програма

Філологія

Профіль освітньої програми

Тип диплому та обсяг програми Диплом доктора філософії, одиничний ступінь

Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми  – 40 кредитів ЄКТС.

Наукова складова освітньо-наукової програми передбачає проведення власного наукового дослідження та оформлення його результатів у вигляді кваліфікаційної наукової праці

Термін навчання – 4 роки

Вищий навчальний заклад (заклади) Донецький національний університет імені Василя Стуса, Україна

Vasyl’ Stus Donetsk National University, Ukraine

Акредитаційна організація Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти
Період акредитації Програма впроваджена у 2016 році, наказ МОН України № 816 від 08.07.2016 р. Освітньо-наукову програму акредитовано Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у 2021 році. Сертифікат про акредитацію освітньої програми № 1196 від 29.01.2021 р. Термін дії сертифіката – 01.07.2026 р.
Рівень програми (рівень вищої освіти)

 

НРК України – 8 рівень, FQ-EHEA – Third cycle,  ЕQF­LLL – 8 рівень, рівень вищої освіти – третій (освітньо-науковий)
Обмеження щодо форм навчання Немає
Освітня кваліфікація доктор філософії з філології
Кваліфікація в дипломі Ступінь вищої освіти Доктор філософії

Спеціальність 035 Філологія

Освітньо-наукова програма Філологія

Obtained qualification Doctor of Philosophy

Program Subject Area Philosophy

Programme Philosophy

Опис предметної області Об’єкти вивчення та професійної діяльності – мова(и) (в теоретичному / практичному, синхронному / діахронному, діалектологічному, комунікативному, когнітивному, стилістичному, соціокультурному та інших аспектах); література й усна народна творчість; жанрово-стильові різновиди текстів; переклад; міжособистісна, міжкультурна та масова комунікація в усній і письмовій формі.

Цілі навчання – підготовка фахівців із філології, здатних розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері філології, що передбачає глибоке переосмислення наявних і створення нових цілісних знань та/або професійної практики.

Теоретичний зміст предметної галузі –  концептуальні засади дослідження та розв’язання актуальних завдань у сфері філології (історія розвитку та сучасний стан наукових філологічних знань; теорії, концепції і термінологія з досліджуваного філологічного напряму), що створюють основи для формування інноваційних вирішень теоретичного й прикладного спрямування.

Методи, методики та технології – загальнонаукові та спеціальні методи, методики та технології (в тому числі інформаційно-комунікаційні) наукових досліджень у сфері філології, застосування яких уможливлює виконання оригінального наукового дослідження у сфері філології, результати якого мають наукову новизну, теоретичну та практичну цінність

Інструменти та обладнання – сучасні універсальні та спеціалізовані інформаційні системи (інформаційно-комунікаційні, інформаційно-пошукові, інформаційно-аналітичні, лінгвоінформаційні, лінгвокомп’ютерні, онлайнтехнології) та спеціалізоване програмне забезпечення, що застосовуються в гуманітарній загалом та філологічній зокрема сферах.

Академічні права випускників Випускники мають право продовжувати навчання на другому науковому ступені – в межах 8-го кваліфікаційного рівня Національної рамки кваліфікацій України для набуття наступного наукового ступеня – доктора наук. Випускники матимуть навички для навчання впродовж життя для самовдосконалення в сферах науково-дослідницької, дослідницько-інноваційної діяльності.

Мета програми

Підготовка висококваліфікованого, конкурентоспроможного, інтегрованого в загальнодержавний, європейський і світовий науково-освітній простір фахівця в галузі філології за третім (освітньо-науковим) рівнем, який підготовлений до самостійної науково-дослідницької, науково-організаційної, педагогічно-організаційної та практичної діяльності у сфері філології та спроможний продукувати оригінальні наукові знання та ідеї.

Характеристика програми

1 Фокус програми Загальна
2 Особливості програми Оновлення теоретичного підґрунтя та розширення науково-методичної бази у сфері філології з урахуванням новітніх досягнень мовознавчої та літературознавчої наук.

Особливістю ОНП є поглиблене вивчення тенденцій розвитку мови в сучасному світі через порівняльно-історичне й типологічне аналіз еволюції мов, їхнього навантаження в сучасному національно-когнітивному та функційно-дискурсивному просторі із зосередженням уваги на зіставленні одно- та різносистемних мов.

Єдина в регіоні освітньо-наукова програма розроблена в межах Донецької лінгвістичної (граматичної) наукової школи, яка діє на кафедрі  загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології більше 20 років.

Викладання відбувається в активному науково-навчальному й науково-дослідному напрямах із активним використанням інноваційних технологій наукового пошуку та вирішення поставлених проблем.

Регіональний контекст ОНП мотивований опрацюванням наукових спеціальностей  10.02.15 – загальне мовознавство, 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство, які актуалізовані лише в межах цієї ОНП, а також науковим напрямом 10.02.01 – українська мова, який пов’язаний з мовним ландшафтом Поділля, запитуваністю фахівців цього напряму. Усі наукові напрями прямо корелюють зі структурою Донецької наукової лінгвістичної (граматичної) школи.

Окремі модулі дисциплін професійної та практичної підготовки, а також окремі дисципліни за вибором  викладаються іноземною мовою.

Практикум викладача-дослідника передбачає проходження практичної підготовки на відповідній кафедрі (охоплює навчальну, наукову та виховну діяльність).

До складу проєктної групи освітньої програми входять два доктори філологічних наук та один кандидат філологічних наук, які мають а) переможців Всеукраїнської студентської олімпіади з прикладної лінгвістики, б) наукові публікації у періодичних виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України; систематично беруть участь у Міжнародних наукових конференціях, семінарах, симпозіумах тощо; в атестації наукових кадрів вищої кваліфікації як члени спеціалізованих вчених рад, офіційних опонентів, рецензентів. Гарант ОНП Загнітко А.П. є головою спеціалізованої вченої ради К 51.051.14 у ДонНУ імені Василя Стуса, д.філол.н., проф. Краснобаєва-Чорна Ж.В. є заступником голови, д.філол.н., доц. Оленяк М.Я. є членом цієї спецради.

Члени проєктної групи за останні п’ять років мають наукові публікації у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection, проф. Краснобаєва-Чорна Ж.В. є головним редактором наукометричного фахового видання «Лінгвістичні студії Linguistic Studies» (категорія Б). Гарант ОНП Загнітко А.П. керує науковою темою «Об’єктивна і суб’єктивна мовносоціумна граматика: комунікативно-когнітивний та прагматико-лінгвокомп’ютерний виміри» (0118U003137), а також є членом Національної спілки журналістів України; членом Національної спілки письменників України; членом Українського комітету славістів; дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка (№863/183); членом Президії Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури; головою Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація граматистів»; членом Бюро Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» НАН України.

Переважна більшість науково-педагогічних працівників, задіяних у процесі викладання, є штатними співробітниками університету, мають наукові ступені та вчені звання й підтверджений рівень наукової і професійної активності.

Працевлаштування та продовження освіти

1 Працевлаштування Викладацька діяльність:

– керівник науково-дослідних підрозділів;

– керівник проєктів та програм;

– викладач, доцент закладу вищої освіти (викладання мовознавчих і літературознавчих дисциплін).

Наукова діяльність:

– науковий співробітник науково-дослідницьких академічних та університетських установ,

а також:

професіонал у галузі літератури;

літературознавець.

За International Standard Classification of

Occupations 2008 (ISCO-08):

Аuthors, Journalists and Linguists.

Стиль та методика навчання

1 Підходи до викладання та навчання У підготовці докторів філософії з філології в межах освітньої та наукової складових частин пріоритетом є запровадження принципу навчання через дослідження.

Форми та методи навчання й викладання відповідають вимогам студентоцентрованого, проблемно-орієнтованого, професійно-орієнтованого підходів та реалізуються на принципах академічної свободи.

Освітня складова частина представлена у формі лекцій, практичних та лабораторних занять із використанням ІКТ, практики академічного письма, елементів експериментального дослідження, застосування практики експертного консультування, індивідуального навчання, самонавчання.

Науковий складник забезпечується консультаціями щодо змісту і методології наукових досліджень, апробації та презентації наукових результатів дослідження, самостійного провадження та адміністрування наукових проєктів, оформлення наукових результатів у вигляді публікацій та дисертації.

2 Система оцінювання Визначена «Порядком оцінювання знань здобувачів вищої освіти у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса». Форми поточних і підсумкових контролів за освітньою складовою – усні та письмові екзамени, захист звіту з практикуму викладача-дослідника. Форми поточних і підсумкових контролів за науковою складовою навчання відбувається  через публічне звітування на засіданні випускової кафедри двічі на рік із залученням представників факультету, попередню експертизу та публічний захист кваліфікаційної наукової праці. Система оцінювання загальноуніверситетська і в межах кожної дисципліни є чітко сформульованою та оприлюдненою на офіційних ресурсах Університету у форматі локальних актів та силабусів. Здобувач ознайомлюється зі системою оцінювання освітньої складової навчання на початку вивчення кожної дисципліни. Оцінювання наукової складової передбачає системність та послідовність взаємовідповідальності здобувача і наукового керівника(ів).

Перелік компетентностей випускника

1 Інтегральні компетентності

Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері філології, що передбачає глибоке переосмислення наявних і створення нових цілісних знань та/або професійної практики.

2 Загальні компетентності

ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, генерування нових ідей.

ЗК02. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК03. Здатність планувати і здійснювати комплексні дослідження, зокрема і в міждисциплінарних галузях, на основі системного наукового світогляду із застосуванням сучасних інформаційних та комунікаційних технологій

ЗКЗ ЗК04. Здатність дотримуватися принципів і норм наукової етики, академічної доброчесності.

ЗК05. Здатність розробляти наукові проєкти та керувати ними, складати пропозиції щодо фінансування наукових досліджень, реєстрації прав інтелектуальної власності.

ЗК06. Здатність формувати системний науковий світогляд, проявляти креативність, продукувати і приймати обґрунтовані рішення.

ЗК07. Здатність до критичного аналізу та оцінки локальних документів, що визначають зміст освіти (освітня програма, навчальний план, робоча навчальна програма та ін.).

ЗК08. Здатність самостійно проводити практичні, семінарські заняття, консультації та ін., керувати самостійною роботою здобувачів ВО та ін.; проводити аналіз та самоаналіз різних форм занять.

3 Спеціальні компетентності

СК01. Здобуття глибинних знань у галузі філології, зокрема засвоєння основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових філологічних знань, оволодіння термінологією з досліджуваного наукового напряму.

СК02. Здатність збирати дані для філологічного дослідження, систематизувати та інтерпретувати їх.

СК03. Здатність аналізувати філологічні явища з погляду фундаментальних філологічних принципів і знань, класичних і новітніх дослідницьких підходів, а також на основі відповідних загальнонаукових методів.

СК04. Здатність виконувати оригінальні дослідження на основі системного наукового світогляду із застосуванням сучасних інформаційних та комунікаційних технологій, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у філології та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах і можуть бути опубліковані у провідних наукових виданнях з філології та суміжних галузей.

СК05. Здатність до реалізації завдань міждисциплінарних лінгвістичних і літературознавчих досліджень із визначенням пріоритету філологічних компонентів аналізу.

СК06. Здатність планувати й організовувати професійну та науково-інноваційну діяльність у галузі філології, зокрема в ситуаціях, що потребують нових стратегічних і тактичних підходів.

СК 7. Здатність до викладацької діяльності в межах спеціальності «Філологія».

СК 8. Здатність вільно оперувати філологічним поняттєво-термінологічним апаратом українською та іноземною (англійською) мовами для розв’язання професійних завдань.

СК 9. Здатність створювати усні й письмові тексти різних жанрів наукового дискурсу іноземною (англійською) мовою, кваліфікувати й диференціювати їх.

СК 10. Здатність до укладання та використання лінгвістичних баз даних, корпусів текстів та інших лінгвокомп’ютерних продуктів.

Результати навчання

РН 01. На основі системного наукового світогляду аналізувати складні явища суспільного життя, пов’язувати загальнофілософські проблеми з вирішенням завдань, що виникають у професійній та науково-інноваційній діяльності, застосовувати емпіричні й теоретичні методи пізнання.

РН 02. Знати основні класичні та новітні філологічні концепції, фундаментальні праці конкретної філологічної спеціалізації, глибоко розуміти теоретичні й практичні проблеми в галузі дослідження.

РН 03. Уміти проводити огляд, критичний аналіз, оцінку й узагальнення різних наукових поглядів у галузі дослідження, формулювати й обґрунтовувати власну наукову концепцію.

РН 04. Обирати адекватну предмету філологічного дослідження методологію, запроваджувати сучасні методи наукових досліджень для розв’язання широкого кола проблем і завдань у галузі філології.

РН 05. Дотримуватись норм наукової етики при здійсненні науково-інноваційної діяльності та проведенні власного дослідження.

РН 06. Планувати, ініціювати й здійснювати розробку дослідницько-інноваційних проєктів, організовувати роботу дослідницьких колективів.

РН 07. Аналізувати, тлумачити і правильно застосовувати норми, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності.

РН 08. Використовувати інформаційно-комунікаційні технології у професійній науково-інноваційній діяльності.

РН 09. Ефективно спілкуватися і взаємодіяти в науковому просторі, зокрема й міжнародному, для розв’язання різноманітних фахових вузькоспеціальних і загальних завдань у галузі філології та міждисциплінарних досліджень.

РН 10. Презентувати результати власних оригінальних наукових досліджень державною та іноземною мовами в усній та писемній формі: продукувати і кваліфіковано оформлювати різножанрові наукові тексти відповідно до сучасних вимог (стаття, есе, презентація, виступ на конференції, публічна науково-популярна чи наукова лекція тощо).

РН 11. Організовувати викладання філологічних дисциплін відповідно до завдань та принципів сучасної вищої освіти, вимог до його наукового, навчально-методичного та нормативного забезпечення, використовувати різноманітні форми організації навчальної діяльності студентів, діагностики, контролю та оцінки ефективності навчальної діяльності.

РН 12.  Уміти аналізувати нормативні документи, що визначають зміст освіти у вищій школі; оволодівати новітніми педагогічними технологіями, активними та інтерактивними методами навчання, високою педагогічною культурою та професіоналізмом.

РН 13. Використовувати іноземну мову (англійську) для організації ефективної міжкультурної комунікації та демонструвати навички користування іноземною (англійською) мовою не нижче рівня В2 за шкалою Ради Європи.

РН 14. Знати норми іноземної (англійської) мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності.

РН 15. Уміти критично і системно оцінювати результати науково-дослідної роботи, визначати перспективи подальших наукових розвідок.

РН 16. Узагальнювати, критично мислити й аналізувати явища та проблеми, які вивчаються, виявляти гнучкість у прийнятті рішень.

РН 17. Вільно оперувати  лінгвістичною й літературознавчою термінологією (українською та англійською мовами).

РН 18. Уміти визначати тип лінгвістичного програмного забезпечення відповідно до завдань наукового дослідження.

РН 19. Уміти створювати, наповнювати та аналізувати лінгвістичні бази даних, корпуси текстів та інші лінгвокомп’ютерні продукти

Ресурсне забезпечення реалізації програми

1. Кадрове забезпечення Проєктна група і група забезпечення повністю відповідають спеціальності, Ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності та вимогам Методичних рекомендацій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Наукові керівники здобувачів,  члени проєктної групи та групи забезпечення є керівниками та виконавцями наукових тем кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології, визнаними  вченими у сфері філології – представниками наукової школи, що діє понад 25  років, мають публікації в міжнародних наукометричних базах «Scopus» та/ або «Web of Science» за останні п’ять років, систематично беруть участь в атестації наукових кадрів вищої кваліфікації у якості членів спеціалізованих вчених рад, офіційних опонентів, рецензентів, та здатні забезпечити попередню експертизу кваліфікаційних наукових праць здобувачів та їх захист у спеціалізованих вчених радах.

2. Матеріально-технічне забезпечення Матеріально-технічне забезпечення Університету повністю відповідає Ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності та забезпечує функціонування багаторівневої системи розвитку інтелектуального капіталу через розширене відтворення критичної маси дослідників. Університет  організаційно та матеріально забезпечує широкі можливості для проведення і апробації результатів наукових досліджень здобувачів відповідно до їх тематики, включаючи проведення регулярних наукових конференцій, семінарів, колоквіумів.

Університет надає можливість безкоштовного доступу до наукометричних баз «Scopus» та «Web of Science», повнотекстової бази даних EBSCO, що містить більше 600 тис. прим.  електронних книжок, довідників, вказівників та ін. з IP-адрес університету.

Матеріально-технічне забезпечення ДонНУ імені Василя Стуса включає: навчальні корпуси, Хмельницьку філію «Бізнес-інноваційний центр «ДонНУ – Поділля», наукову бібліотеку з читальними залами в кожному корпусі, сучасні навчальні аудиторії, комп’ютерні класи, навчальні та науково-навчальні лабораторії, Центр когнітивної та прикладної лінгвістики (спільно з Українським мовно-інформаційним фондом Національної академії наук України).

В усіх навчальних корпусах забезпечений доступ до мережі Інтернет завдяки технології Wi-Fi. Функціонує репозитарій Університету.

3. Інформаційне та навчально-методичне забезпечення

 

Інформаційний пакет (розміщено на офіційному сайті Університету).

Відповідає пп. 36-38 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, наявні внутрішній корпоративний сайт, платформи дистанційної освіти, доступ до повнотекстових наукометричних баз «Web of Science» та «Scopus».

Інформаційний пакет (розміщено на офіційному сайті Університету) включає доступ до:

  • онлайн-бібліотеки Університету;
  • електронної бази наукових журналів та електронних бібліотечних ресурсів світу.
  • наукових фахових журналів (виданих до 2020р.)  та наукових фахових видань категорії А і Б, засновником яких є ДонНУ імені Василя Стуса – Лінгвістичні студії Linguistic Studies, іноземних фахових видань, членами редколегій яких є гарант і члени проєктної групи та групи забезпечення – Славистика (Белградський університет (Сербія), Slavica Wratislawensia (Вроцлавський університет, Польща), Linguistica Brunensia (Університет імені Масарика, Чехія), Studia Ukrainica Posnaniensia та ін.

Навчально-методичне забезпечення включає:

  • робочі програми навчальних дисциплін та практик; силабуси для здобувачів з необхідною для них інформацією про дисципліну;
  • посібники (навчальні, навчально-методичні матеріали);
  • методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи здобувачів;
  • інші навчально-методичні матеріали та навчальні платформи (MOODLE, Google class, Hangouts, MS Teams, Zoom).

Академічна мобільність

1 Національна кредитна мобільність Реалізується в ДонНУ імені Василя Стуса відповідно до вимог чинного законодавства та регулюється внутрішніми локальними документами: Положенням про реалізацію права на академічну мобільність в ДонНУ імені Василя Стуса, Положенням про організацію освітньої діяльності в ДонНУ імені Василя Стуса.

Перезарахування отриманих кредитів на основі Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС), отриманих під час участі здобувача вищої освіти у програмах національної академічної мобільності відбувається шляхом порівняння змісту навчальних програм та з урахуванням програмних результатів навчання здобутих здобувачем.

Здобувачі вищої освіти освітньо-наукової програми в межах співпраці Університету з Київським національним імені Тараса Шевченка університетами мають право впродовж окремих семестрів навчатися в інших ЗВО/наукових установах, проходити фахові стажування та фахові тренінги зі спеціальності. Відповідно до вказаних документів передбачається можливість формування індивідуальної траєкторії навчання здобувачів та перезарахування кредитів, отриманих в інших вітчизняних ЗВО та наукових установах в межах обсягів, передбачених на обов’язкові та вибіркові дисципліни підготовки доктора філософії. Стажування і підвищення кваліфікації членів групи забезпечення ОНП і наукових керівників, спільна проєктна діяльність і гранти з колегами українських ЗВО та наукових установ – пріоритет розвитку ОНП.

2 Міжнародна кредитна мобільність Функціональною стратегією інтернаціоналізації Донецького національного університету імені Василя Стуса до 2025 року, яку прийнято у 2017 році, інтеграція здобувачів, членів групи забезпечення ОНП і наукових керівників до міжнародної професійної мережі взаємодії та розширення міжнародної академічної мобільності визначено одними з ключових пріоритетів розвитку. Університет забезпечує можливості для введення аспірантів у міжнародну академічну спільноту за спеціальністю та галуззю, зокрема через сприяння апробації результатів наукових досліджень аспірантів на міжнародних конференціях і семінарах, надання широких можливостей для стажування кожного аспіранта впродовж навчання на ОНП за кордоном в ЗВО/наукових установах – партнерах Університету.

Міжнародна кредитна мобільність регулюється такими внутрішніми локальними документами, як: Положення про реалізацію права на академічну мобільність в ДонНУ імені Василя Стуса, Положення про організацію освітньої діяльності в ДонНУ імені Василя Стуса.

Перезарахування отриманих кредитів здійснюється на основі Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) шляхом порівняння змісту навчальних програм та з урахуванням програмних результатів навчання здобутих здобувачем вищої освіти. Здобувачі вищої освіти третього рівня мають можливість безкоштовного наукового стажування в 48 провідних університетах Європи, Сполучених Штатів Америки та Азії в межах угод про двосторонню співпрацю між Університетом і закордонними ЗВО-партнерами, а також приймати участь на конкурсній основі у стипендіальних програмах міжнародної кредитної мобільності в 7 університетах Європи, з якими  Університет уклав між-інституційні угоди за програмою ERASMUS+, зокрема в рамках реалізації дорожніх карт співпраці філологічного факультету та факультету іноземних мов з Ягеллонським університетом (Польща), Бєлградським Університетом (Сербія), Університетом Дуйсбург-Ессен (Німеччина). Університет також здійснює постійну інформаційну та методичну підтримку участі аспірантів в міжнародній проєктній діяльності за міжнародними грантовими програмами, зокрема HORIZON 2020.

3 Навчання іноземних здобувачів вищої освіти Навчання іноземних здобувачів вищої освіти може здійснюватися згідно з вимогами чинного законодавства, регламентується внутрішніми документами: Положенням про організацію освітньої діяльності та Положенням про організацію прийому та навчання іноземних громадян.

 

Каталог компонентів освітньої програми та їх логіко-структурна схема фахівця

Код Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проєкти (роботи), практики, кваліфікаційна робота) Кількість кредитів Форма підсумкового контролю
Дисципліни професійної та практичної підготовки
ОК-1 Теорії комунікації 7 Іспит (усний)
ОК-2 Лінгвістичне моделювання 5,5 Іспит (усний)
ОК-3 Методологія наукових досліджень і актуальні питання сучасної лінгвістики. Кваліфікаційна робота 8 Іспит (письмовий)
ОК-4 Історія світової літератури 5,5 Іспит (усний)
ОК-5 Методика викладання лінгвістичних дисциплін у вищій школі 5,5 Залік
ОК-6 Програмування 6 Іспит (усний)
ОК-7 Науково-дослідна практична підготовка 9 Звіт
ОК-8 Підготовка кваліфікаційної роботи 16,5 Захист
ОК-9 Атестація 4,5
Загальний обсяг компонентів професійної та практичної підготовки 67,5
Дисципліни за вибором здобувача вищої освіти
Дисципліна за вибором з перліку 1 3 Залік
Дисципліна за вибором з перліку 1 3 Залік
Дисципліна за вибором з перліку 2 5,5 Іспит (усний)
Дисципліна за вибором з перліку 2 5,5 Іспит (усний)
Дисципліна за вибором з перліку 2 5,5 Іспит (усний)
Загальний обсяг компонентів за вибором здобувача вищої освіти 22,5
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ 90