Каталог освітніх компонентів

Освітня програма

Публічна історія

Профіль освітньої програми

Тип ступеня та обсяг програми Одиничний ступінь
Обсяг програми – 90 кредитів ЄКТС,
Тривалість – 1 рік 4 місяці
Вищий навчальний заклад (заклади) Донецький національний університет імені Василя Стуса, Україна
Vasyl’ Stus Donetsk National University, Ukraine
Акредитаційна організація Відділ ліцензування Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України, НАЗЯВО
Період акредитації Впроваджена у 2004 р., акредитована на 10 років
Сертифікат про акредитацію:
№ НД 0289353, 21.08.2017,
термін дії – 1.07.2024 р.
Рівень програми Національна рамка кваліфікацій України (7 рівень, другий магістерський рівень).
Рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти QF EHEA (Second cycle).
Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя EQF LLL (level 7)

Мета програми

Підготовка висококваліфікованих фахівців, які інтегрують у собі якості історика, глибоко обізнаного у сучасних досягненнях історичної науки, та навички трансляції академічного знання про минуле у публічній сфері, здатних реагувати на суспільні запити.

Характеристика програми

1 Предметна область / Спеціальність Історія та археологія.
Система знань про історичні закономірності поступу людського суспільства, методи здобуття та способи донесення науково обґрунтованого знання про минуле у публічний простір.
Акцент на суспільно значущому заломленні професійних компетентностей історика. Формування навичок співпраці з державними та приватними установами, закладами, компаніями, громадськими організаціями щодо дослідницької, консультаційної, екскурсійної та інших видів діяльності у сфері публічної історії.
Загальна та професійна підготовка (20:80).
2 Фокус програми: загальна/спеціальна Загальна.
Зосередженість на аналізі взаємозв’язків минулого та сьогодення, формуванні обізнаності у сучасних трансформаціях історичного знання, спонуканні до опанування методів здобуття та передачі історичної інформації, що створює підґрунтя для підготовки професіонала, здатного до взаємодії як з істориками, так і з фахівцями суміжних сфер.
Програма орієнтована на підготовку студентів до роботи по закінченні навчального закладу у професійній сфері, а також надає наукові знання, необхідні для академічної кар’єри. /td>
3 Орієнтація програми Професійна
4 Особливості програми Підготовка професійних істориків, здатних працювати з різними аудиторіями в контексті популяризації багатовимірного знання про минуле та здійснення його експертизи.У програмі поєднані теоретичне навчання, яке спирається на студіювання історичних джерел, історії історичної думки, сучасних наукових концепцій історії, та практична підготовка, що сприяє опануванню особливостей історичної інформації у публічній сфері, засад організаційно-управлінської діяльності в галузі історії, історичної дидактики. Задля врахування індивідуальних інтересів студентам пропонуються вибіркові дисципліни, спрямовані на формування спеціальних компетентностей майбутнього фахівця публічної історії.

Працевлаштування та продовження освіти

1 Працевлаштування
  • заклади середньої та вищої освіти;
  • аналітично-інформаційні інституції;
  • музейні, архівні, бібліотечні установи;
  • інституції охорони та дослідження історичної спадщини;
  • туристичні агенції;
  • органи державної влади та місцевого самоврядування;
  • неурядові та міжнародні проекти у сфері історії;
  • засоби масової інформації;
  • громадські організації, політичні партії
2 Продовження освіти Можливості доступу до подальшого навчання:

  • ОС «Магістр» за освітньо-науковою програмою;
  • ОНС «Доктор філософії».

Стиль та методика навчання

1 Студентоцентроване навчання, інтерактивне навчання, проблемно-орієнтоване навчання, самонавчання, індивідуальне навчання тощо. Проблемне (лекції, семінари, науковий колоквіум), науково орієнтоване, практично спрямоване, студентоцентричне навчання
2 Система оцінювання Поточне оцінювання: участь у семінарі, колоквіумі, презентаційна доповідь, індивідуальне творче завдання, есе, модульна контрольна робота.
Підсумкове оцінювання: екзамен.
Атестація: кваліфікаційний екзамен,публічний захист кваліфікаційної (магістерської) роботи.

Програмні компетентності

1 Інтегральні компетентності

Здатність розв’язувати багатовимірні проблеми в галузі публічної історії в процесі різнопланової фахової діяльності.

2 Загальні компетентності

  • ЗК1. Здатність формулювати проблеми, вирішувати їх на основі відповідної інформації та методології, доходити обґрунтованих висновків.
  • ЗК2. Орієнтованість на цілеспрямоване накопичування знання, самостійний пошук та опрацювання інформації.
  • ЗК3. Обізнаність у стандартах професійної діяльності, зокрема щодо проведення наукових досліджень і публікацій, академічної доброчесності.
  • ЗК4. Готовність до викладацької діяльності у галузі історії.
  • ЗК5. Здатність організовувати творчі колективи з метою розв’язання комплексних проблем, взаємодіяти з представниками інших професійних груп гуманітарної сфери.
  • ЗК6. Обізнаність у сучасних дискусіях з певної наукової проблеми
  • ЗК7. Орієнтованість на управлінську діяльність у сферах історичної освіти та науки, музейній, туристичній, медійній.
  • ЗК8. Володіння письмовим та усним мовленням у різних форматах комунікацій – науковому, публіцистичному, академічному.
  • ЗК9. Вміння створювати тексти однією з іноземних мов з використанням професійної термінології.
  • ЗК10. Здатність застосовувати поглиблені знання при розробці проектів прикладного спрямування, а також при вирішенні певних практичних проблем.

3 Фахові компетентності

  • СК1. Здатність здійснювати дослідження з публічної історії, використовуючи методологічний інструментарій історичної та інших гуманітарних наук, застосовуючи інформаційно-комунікативні технології та бази даних.
  • СК2. Здатність виявляти, критично аналізувати, узагальнювати та застосовувати у публічному просторі історичну інформацію.
  • СК3. Обізнаність в актуальних наукових концепціях з вітчизняної та зарубіжної історії.
  • СК4. Уявлення про історію історичної думки у різних формах, здатність відрізняти підходи представників різних наукових напрямів, критично осмислювати новітні досягнення історичної науки.
  • СК5. Уміння працювати з різноманітними історичними джерелами: навички виявляти, класифікувати, опрацювати та залучати їх у професійній діяльності у сферах публічної історії.
  • СК6. Обізнаність в історії розвитку суспільства, соціальних систем, соціальних інститутів і явищ, зокрема гендерних відносин.
  • СК7. Наявність наукового уявлення про історичну політику та розуміння її значення для консолідації суспільства.
  • СК8. Обізнаність у медійному потенціалі історичного знання, застосування цифрових медіа для історичного аналізу, дослідження та візуалізації даних.
  • СК9. Готовність застосовувати знання з історичної дидактики у навчально-виховному процесі в закладах середньої, вищої та післядипломної освіти.
  • СК10. Уміння проектувати та реалізовувати дослідницьку діяльності, аналізувати результати реалізації проекту.
  • СК11. Розуміння специфіки співіснування академічного та неакадемічного знання про минуле, практик використання знань про минуле в контексті політичних, ідеологічних, культурних, соціальних процесів у суспільстві.
  • СК12. Здатність реалізувати прикладний характер історичних знань у суспільстві – надавати консультації з проблем історії державним установам, засобам масової інформації, громадським організаціям.

Програмні результати навчання

  • ПРН1. Знання теоретичних підходів до історії, поточних дискусій і дослідницьких орієнтацій щодо них та їх відображення в історичних джерелах.
  • ПРН2. Здатність аналізувати явища та процеси світової та української історії з урахуванням сучасних теорій суспільного розвитку.
  • ПРН3. Уміння співвідносити знання про минуле із сучасними тенденціями розвитку суспільства.
  • ПРН4. Спроможність здійснювати освітню діяльність у закладах середньої та вищої освіти.
  • ПРН5. Виявляти ініціативу щодо збереження та вивчення історичної  спадщини; здійснювати експертизу пам’яток матеріальної та духовної культури, готувати музейні експозиції та виставки, в тому числі з метою їх подальшого використання в сфері туризму та рекреації.
  • ПРН6. Готовність до самостійної дослідної роботи як основи участі у сучасних дискусіях з проблем історії у різних формах комунікації.
  • ПРН7. Здатність реалізовувати організаційно-управлінські функції, вміння використовувати для їх втілення науковий підхід.
  • ПРН8. Спроможність до підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для забезпечення діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, громадських організацій, засобів масової інформації.
  • ПРН9. Наявність навичок професійного спілкування з використанням іноземної мови.
  • ПРН10. Схильність викладати думки науково-обґрунтовано, логічно, толерантно.
  • ПРН11. Спроможність до підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для забезпечення діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, громадських організацій, засобів масової інформації.
  • ПРН12. Уміння готувати наукові звіти, публікації, рецензії, огляди, анотації, оформлені відповідно до наявних вимог, із залученням сучасних засобів редагування та друку.
  • ПРН13. Аналізувати взаємозв’язок вітчизняної, європейської і світової історії та гармонізувати історичну пам’ять різних спільнот.
  • ПРН14. Навички роботи з інформаційними мережами, базами даних, офісними редакторами, в тому числі на основі ІКТ.
  • ПРН15. Визначати місце історичного знання у системі наук, окреслювати внесок українських науковців у розвиток світової науки.
  • ПРН16. Створення умов для комунікації із представниками наукових, громадських, релігійних і національно-культурних організацій.
  • ПРН17. Здатність планувати, здійснювати, робити індивідуальний внесок у розв’язання конкретної проблеми.
  • ПРН18. Аналізувати взаємозв’язки між позицією професійного історика та пануючими у суспільстві поглядами на минуле.