Про факультет

Важко знайти галузь народного господарства, поле життєдіяльності людини, де б не використовувались досягнення хімічної науки. Важливо єдине: високопрофесійне, свідоме використання її здобутків, що може бути здійснено фахівцями найвищого рівня. Саме така концепція є основою підготовки професіоналів на хімічному факультеті Донецького національного університету - флагмана серед вищих навчальних закладів Донецького краю та й України.

Відчинив свої двері хімічний факультет для студентів у вже далекому 1965 р. – у рік заснування ДонНУ. Заслуга у створенні факультету, кафедр, наукових шкіл належить академікам АН України Л.М. Литвиненку, Р.В. Кучеру, члену-кореспонденту АН України С.М. Баранову, члену-кореспонденту АН СРСР М.В. Мохосоєву, академіку АН ВШ, заслуженому професору ДонНУ І.О. Шевчуку. У різний час деканами факультету обирались: професор М.В. Мохосоєв (перший декан), доценти В.Д. Єнальєв, Г.Г. Кощєєв, В.П. Марштупа, професор А.М. Ніколаєвський. У 2002 р. деканом факультету обрано завідувача кафедри біохімії, доктора хімічних наук, професора Шендрика Олександра Миколайовича – випускника хімічного факультету.

Хімічний факультет здійснює навчальний процес за двома спеціальностями: "Хімія" і "Біохімія", які мають IV рівень акредитації. Випускникам з базовою вищою освітою (термін навчання 4 роки) присвоюється кваліфікація "Бакалавр з хімії, викладач". Повну вищу освіту студент отримує після закінчення 5-го курсу. Випускникам присвоюється кваліфікація "Спеціаліст з хімії, викладач" і "Спеціаліст з біохімії, викладач", а також "Магістр з хімії, викладач", "Магістр з біохімії, викладач" (термін навчання 5 років).

Викладання навчальних дисциплін з усіх спеціальностей та спеціалізацій відбувається за навчальними планами, які постійно поновлюються і відповідають сучасному розвитку науки та високому культурно-освітньому рівню. Підготовка фахівців за спеціальністю "Хімія" проводиться на двох відділеннях: українському та російському.

За спеціальністю "Хімія" на факультеті відкриті чотири спеціалізації із фундаментальних напрямків хімічної науки: аналітична хімія, неорганічна хімія, органічна хімія, фізична хімія і чотири спеціалізації прикладного напрямку: комп’ютерна хімія, хімія ліків, хімія харчових продуктів, хімічна екологія.

За спеціальністю "Біохімія" – одна фундаментальна спеціалізація: біохімія і одна прикладна - біохімія спорту.

Навчальний процес на факультеті забезпечують 50 викладачів: 13 докторів наук і професорів, 30 кандидатів наук, доцентів, 7 асистентів. Активну участь в ньому беруть провідні вчені Національної Академії Наук України. Вони читають лекції проводять семінарські та лабораторні заняття, керують виконанням курсових і дипломних робіт, виробничими практиками, аспірантурою. Вчені факультету тісно співпрацюють з провідними вищими навчальними закладами України, Росії, Польщі, Німеччини, Іспанії, Великобританії, Сполучених Штатів Америки.

Щороку факультет випускає близько 100 бакалаврів, 40 магістрів, 60 спеціалістів. В його стінах отримали вищу освіту біля 400 громадян з 35 країн Африки, Азії, Європи, Америки.

З метою залучення на факультет здібної молоді, викладачі проводять професійно-орієнтаційну роботу, основними формами якої є організація школи „Юний хімік”, проведення учнівських олімпіад (від районних до всеукраїнських), робота "Малої академії наук", укладання угод про співпрацю з навчальними закладами нижчого освітньо-кваліфікаційного рівня, дні відкритих дверей. Переможці та призери хімічних олімпіад, конкурсів Малої Академії Наук, випускники шкіл, які нагороджені золотою або срібною медалями, в останні роки зараховуються на факультет за результатами співбесіди.

Всього на факультеті навчається близько 600 студентів. Діє прискорена очно-заочна форма навчання на базі середньої спеціальної освіти, екстернат.

Навчаючись на факультеті, студенти займаються в наукових гуртках при кафедрах і виконують наукові дослідження. Щорічно студенти виступають з доповідями на студентських наукових конференціях різного рівня. Найбільш вагомі результати стають предметом наукових публікацій в фахових журналах, збірках наукових праць.

Кращим студентам призначаються стипендії Президента України, облдержадміністрації, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України іменні ім. академіків Литвиненка Л.М., Кучера Р.В, вченої ради ДонНУ, тощо.

Наукова робота на факультеті проводиться як у галузі фундаментальних, так і прикладних досліджень. Успішній науково-педагогічній діяльності сприяє наявність сучасного обладнання, комп’ютерного забезпечення, аудиторно-лабораторного фонду.

Концепція діяльності хімічного факультету базується на державній та регіональній програмах удосконалення професійної підготовки спеціалістів. Виходячи з цього хімічний факультет організує свою освітню, методичну і наукову діяльність, основними напрямками якої є задоволення освітніх потреб громадян, формування інтелектуальної та вихованої особистості для відповідної виробничої, педагогічної, наукової, управлінської та іншої діяльності, забезпечення держави та регіону кваліфікованими спеціалістами.

Реалізація вищенаведених завдань обумовлює основні методологічні принципи діяльності, найважливішими з яких є:

• Принцип державності. Відповідність навчального процесу з кожної спеціальності вимогам державних стандартів.
• Принцип випереджувального характеру навчання. Розробка власної методики прогнозування потреб галузей економіки, освіти і культури регіону у фахівцях різних кваліфікацій.
• Принцип професіоналізму навчання. Підготовка спеціалістів на високому професійному рівні.
• Принцип інноваційності навчання. Навчання у рамках державних стандартів за нетрадиційними системами і методиками, що сприяють поглибленню професійних знань, вмінь та навичок.
• Принцип наступності освіти. Навчання з урахуванням оптимальних світових і вітчизняних традиційних методик поряд з інноваційними.
• Принцип відкритості і демократичності освіти. Доступність навчання для громадян з урахуванням їх довузівської та індивідуальної підготовки, впровадження індивідуальних навчальних планів, програм, методик для досягнення державних стандартів кваліфікації спеціаліста.
• Принцип гуманістичної спрямованості навчання, який сприяє формуванню інтелектуально та морально розвиненої особистості, її мотиваційної сфери для подальшої самоосвіти, самовиховання, саморозвитку, самореалізації фахово-професійних вмінь та навичок.
• Принцип науково обґрунтованого комплексного підходу до поетапного формування професійних знань, умінь та навичок.
• Принцип гармонійного поєднання раціонального та емоційного компонентів у навчально-виховному процесі з метою ефективного переведення знань в уміння, навички та переконання.

Головними шляхами реалізації концепції навчальної діяльності є:

• Розробка і впровадження програми освітньої діяльності, яка спрямована на підвищення якості підготовки спеціалістів.
• Підготовка фахівців за нетрадиційними методиками, новими педагогічними та інформаційними технологіями; удосконалення навчальних планів та програм; розробка та введення нових дисциплін та спецкурсів, які сприятимуть поглибленню професійних знань.
• Постійне розширення комп’ютерного та технічного забезпечення навчального процесу з метою удосконалення методів навчання. Використання можливостей мережі Internet у навчальному процесі.
• Підготовка та формування професорсько-викладацьких кадрів, підвищення їх кваліфікації, надання умов для науково-дослідницької діяльності. Використання ефективних прийомів стимулювання роботи, підвищення педагогічної майстерності учасників навчально-виховного процесу.
• Реалізація системи контролю за якістю підготовки спеціалістів з фундаментальних, професійно-орієнтованих профільних дисциплін. Цілеспрямоване проведення комплексних контрольних робіт та комплексних контрольних завдань.
• Розширення підготовки спеціалістів за договорами і державними замовленнями.
• Вдосконалення організації виробничої практики, збільшення кількості договорів з підприємствами про проходження практики студентами.
• Постійне розширення навчально-матеріальної бази.
• Удосконалення структури управління освітньою діяльністю. Розробка і цілеспрямоване використання системи внутрішнього контролю за усіма напрямками роботи.
• Розвиток відносин з НАН України, зарубіжними вузами та організаціями з метою вивчення і використання міжнародного досвіду підготовки спеціалістів, організація інших видів співробітництва.
• Постійне підвищення рівня виховної роботи зі студентством: формування національної самосвідомості, патріотизму; естетичне, етичне, екологічне, фізичне виховання; забезпечення духовної єдності поколінь; розвиток індивідуальних здібностей і талантів студентів; надання можливостей для дослідницької діяльності.