ДонНУ - Хімічний факультет

Опейда Йосип Олексійович
доктор хімічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки, професор кафедри фізичної хімії

Народився 21 квітня 1942р. в с. Лемешів, Хелмського воєводства, Польщі. В 1963 році він закінчив хімічний факультет Львівського університету. В 1966 р. поступив в аспірантуру при кафедрі фізичної хімії Донецького університету, де під керівництвом академіка Р.В Кучера в 1969 р. захистив кандидатську дисертацію: «Дослідження реактивності пероксирадикалів та молекул алкілароматичних вуглеводнів в рідиннофазних реакціях окиснення». З 1969 р. по 1973 р. працював старшим викладачем, потім доцентом кафедри фізичної хімії хімічного факультету Донецького університету. В 1972 р. він отримав наукове звання доцента. Основним напрямком його наукової діяльності в цей період була вуглехімія, де ним разом з колегами вперше було зафіксовано хемілюмінесценцію при низькотемпературному окисненні вугілля, досліджено кінетичні закономірності цього процесу та запропонований його механізм.

З 1973 р. Й.О.Опейда працює в Інституті фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАНУ, продовжуючи тісно співробітничати з кафедрою фізичної хімії університету, де продовжує вести сумісні наукові дослідження та читати лекції.

Основним напрямком його наукової роботи є дослідження кінетики та механізму радикально-ланцюгового окиснення органічних речовин та їх сумішей. Його групою отримано великий обсяг кінетичних даних, що мають принципове значення для теорії реактивності радикалів та молекул, а також для розробки методів одержання кисневих похідних з нафтохімічної та вуглехімічної сировини. Ним запропоновано кількісні співвідношення між кінетичними параметрами, що визначають області параметрів, при яких буде спостерігатись прискорення чи сповільнення реакції окиснення суміші в порівнянні з окисненням окремих компонентів. На кількісному рівні обґрунтована модель перехідного стану, яка враховує наявність структур з переносом заряду. Знайдено зв’язок між кінетичними параметрами реакції пероксирадикалів і молекул та електронними характеристиками реактантів, на цій основі було запропоновано рівняння, що описує залежність реактивності радикалів та молекул в реакціях обміну від їх структури. За матеріалами цих досліджень в 1982 році в Інституті хімічної фізики АН СРСР Й.О.Опейда захистив докторську дисертацію на тему: «Сумісне окиснення алкілароматичних вуглеводнів та їх похідних в рідкій фазі».

З 1981 року Опейда Й.О. очолює відділ досліджень радикальних процесів в ІнФОУ НАНУ і продовжує роботу в області фізичної хімії гомолітичних процесів над теоретичними засадами теорії елементарного акту в радикальних реакціях, дослідженням термодинамічних залежностей активність - селективність частинок в гомолітичних реакціях, дослідженням зв’язку між електронною будовою та реактивністю радикалів та молекул. Його група продовжує також роботи з дослідження механізмів процесів гомолітичного окиснення за участю нестійких реактивних інтермедіатів та каталітичного окиснення алкіларенів, вивчення формальної кінетики багатомаршрутних ланцюгових хімічних процесів, математичного моделювання кінетики таких процесів. Досягнення в цій області відзначені в 1993 році Державною премією України в галузі науки, яка присуджена проф. Опейді Й.О. за результати, одержані при дослідженні високореактивних інтермедіатів в органічних реакціях.

Під його керівництвом виконано дослідження фізико-хімії процесів одержання епоксидних смол високої чистоти. Результати цих досліджень лягли в основу технології одержання важливих для електронної промисловості продуктів - високочистих новолачних і епоксиноволачних смол. Випробування герметиків, створених на їх основі, показали, що вони відповідають кращим світовим аналогам. Запропонована технологія в конкурсному змаганні з іншими, була визнана кращою і впроваджена на ВО Азот (Навої, Узбекистан) та дослідному виробництві ІнФОВ НАНУ, де було налагоджено випуск цих смол.

Разом з док. Супруном В. (Німеччина) ним виконано цикл досліджень реактивності заміщених стиренів в реакціях з пероксильними радикалами. Запропоновано новий механізм реакції окиснення стиренів, показано можливість селективного отримання епоксидів при окисненні алкенаренів таким екологічно чистим окисником, яким є кисень.

В останні роки Опейдою Й.О. разом з колегами досліджує роль супрамолекуярних сполук як каталізаторів процесів окиснення алкіларенів та розпаду пероксидних сполук, ролі супероксиданіону в процесах гомолітичного та гетеролітичного окиснення, розробляє комп’ютерні методи математичного моделювання кінетики при вивченні складних багатомаршрутних реакцій.

Проф. Й.О.Опейдою працює над українською хімічною термінологією і відповідності її сучасним міжнародним нормам. Він є автором двох тлумачних термінологічних словників, що охоплюють сучасну термінологію з хімічної кінетики та фізико-органічної хімії: «Тлумачний термінологічний словник з хімічної кінетики» та «Тлумачний термінологічний словник з фізико-органічної та органічної хімії», які отримали позитивні відгуки хіміків та стали предметом досліджень професійних філологів, фахівців з української наукової термінології.

Проф. Й.О. Опейда опублікував понад 350 наукових праць з яких більше 220 статей, 5 книг, 7 винаходів.

Проф. Опейда Й.О. успішно поєднує наукову та науково-організаційну роботу. Він є членом редколегій вітчизняних та міжнародних журналів, членом Української екологічної академії, членом експертної комісії ВАК України, заступником голови спеціалізованої докторської вченої ради з присудження наукових ступенів в ІнФОУ ім. Л.М. Литвиненка НАН України. З 1989 року працює заступником директора Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України з наукової роботи .

Проф. Й.О. Опейда активно займається педагогічною діяльністю. Він читає на хімічному факультеті квантову хімію, хімічну кінетику, будову речовини, комп’ютерну хімію, математичне моделювання хімічних процесів, філософські питання сучасної хімії, а також керує курсовими і дипломними роботами студентів та науковими роботами аспірантів. Під його керівництвом захищено 4 докторських та 16 кандидатських дисертацій.